LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Неапольська політична декларація і Глобальний план дій проти організованої транснаціональної злочинності

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року



                 Неапольська політична декларація
            і Глобальний план дій проти організованої
                  транснаціональної злочинності
 
     Ми, глави  держав  і  урядів,  міністри,  на  яких  покладена
відповідальність за системи кримінального правосуддя, а також інші
високі представники урядів,
     зібравшись у  Неаполі  на  першу  в  історії   зустріч,   яка
проходить  напередодні  п'ятдесятої річниці Організації Об'єднаних
Націй,  для того  щоб  розглянути  шляхи  та  засоби  зміцнення  і
удосконалення    національних    можливостей    та    міжнародного
співробітництва  у  боротьбі  з  організованою   транснаціональною
злочинністю   і   закласти   грунт  для  узгоджених  і  ефективних
глобальних  дій  у  боротьбі  з  організованою   транснаціональною
злочинністю і попередження її дальшого розповсюдження,
     глибоко занепокоєні    різким    зростанням     організованої
злочинності за останнє десятиріччя і її глобальними масштабами, що
становить загрозу внутрішній  безпеці  і  стабільності  суверенних
держав,
     відчуваючи тривогу з приводу високого рівня  витрат  з  точки
зору  як  людських,  так  і  матеріальних  ресурсів,  у  зв'язку з
транснаціональною організованою злочинністю,  а також з приводу її
впливу   на   національну   економіку,  загальносвітову  фінансову
систему, правопорядок і основні соціальні цінності,
     усвідомлюючи потреби   багатьох   країн,   особливо  тих,  що
розвиваються,  а також країн з перехідним періодом,  які  прагнуть
перебудувати  свої  системи  кримінального правосуддя і зробити їх
більш    діючими    для    підсилення    відсічі     організованій
транснаціональній злочинності,
     упевнені у терміновій необхідності  ефективності  міжнародних
механізмів   надання   допомоги  державам  і  сприяння  здійсненню
спільних стратегій  попередження  організованої  транснаціональної
злочинності  та  боротьби  з  нею,  а  також  дальшої необхідності
зміцнення ролі Організації  Об'єднаних  Націй  як  координаційного
центру у цій галузі,
     знову підтверджуючи    відповідальність,     покладену     на
Організацію  Об'єднаних  Націй у галузі попередження злочинності і
кримінального  правосуддя,  і  визнаючи  необхідність  її  ролі  у
розробці  об'ємної  програми  дій з попередження транснаціональної
злочинності і боротьби з нею,
     усвідомлюючи, що між різними країнами,  як і раніше,  існують
розбіжності у розумінні та оцінці цього явища, отже, у виборі ними
політики в галузі боротьби з організованою злочинністю,
     заявляємо про свою політичну волю,  про тверду  рішучість,  а
також  про  своє  беззастережне  зобов'язання  забезпечити повне і
швидке здійснення даної Політичної декларації і Глобального  плану
дій проти організованої транснаціональної злочинності.
                       Політична декларація
     1. Ми  приймаємо  тверде  рішення  захищати  наші  країни від
організованої злочинності у всіх її формах шляхом введення суворих
і  ефективних  законодавчих  заходів  і  оперативних  методів  при
неухильному дотриманні визнаних на міжнародному рівні прав  людини
і основних свобод.
     2. Ми сповнені рішучості об'єднати зусилля і боротися спільно
з      розповсюдженням     і     диверсифікацією     організованої
транснаціональної  злочинності,  і  ми  з  глибокою  стурбованістю
відмічаємо  існування зв'язків між організованою транснаціональною
злочинністю і терористичними злочинами.  Незважаючи  на  досягнуті
останнім часом успіхи, ми усвідомлюємо, що слід і надалі розвивати
координацію стратегій та інші форми міжнародного співробітництва.
     3. Ми зобов'язуємося спрямовувати особливі зусилля на те, щоб
розтрощити соціально-економічну міць злочинних  організацій  і  їх
здатність укорінюватися в легальній економіці,  відмивати злочинні
прибутки і застосовувати насилля, терор.
     4. Ми  урочисто  заявляємо,  що  державам,  всім  відповідним
глобальним і регіональним організаціям слід розглядати боротьбу  з
організованою   транснаціональною   злочинністю   як  першочергове
завдання,  мобілізуючи необхідну підтримку широкої  громадськості,
засобів  масової  інформації,  ділових кіл,  закладів і неурядових
організацій.
     5. Усвідомлюючи глобальні наслідки організованої злочинності,
ми визнаємо, що заходи попередження і боротьби повинні обов'язково
доповнюватися  від  держави до держави і від регіону до регіону та
будуватися  на  основі  удосконалення  національного   потенціалу,
накопичення  інформації  про  організовані  злочинні угруповання і
обміну досвідом.
     6. Ми    із   занепокоєнням   відмічаємо,   що   організована
транснаціональна  злочинність  створює  загрозу   соціальному   та
економічному  зростанню  країн,  що  розвиваються,  і  країн,  які
переживають  перехідний  період,  та  їх  інститутам.  Міжнародній
співдружності слід надавати допомогу цим країнам у їх зусиллях,  з
тим  щоб  їх  заклади  кримінального  правосуддя   могли   вживати
адекватних   заходів   попередження  організованої  злочинності  і
боротьби з нею при відповідному дотриманні міжнародних прав людини
і основних свобод.
     7. Ми висловлюємо своє задоволення у  зв'язку  з  заснуванням
Комісії з попередження злочинності і кримінального правосуддя.  Ми
наполегливо рекомендуємо у рамках програми Організації  Об'єднаних
Націй у галузі попередження злочинності і кримінального правосуддя
продовжувати  приділяти  першочергову  увагу  питанням   зміцнення
міжнародного    співробітництва   у   боротьбі   з   організованою
транснаціональною злочинністю, усвідомлюючи при цьому, що обмежені
ресурси   стримують  виконання  покладених  на  них  мандатів.  Ми
наполегливо закликаємо Генерального секретаря  виділити  адекватні
фінансові  та людські ресурси на діяльність Організації Об'єднаних
Націй у боротьбі з організованою злочинністю з урахуванням  обсягу
покладених на неї зобов'язань.
     8. Ми наполегливо закликаємо держави-члени,  які ще не  стали
учасниками  дуже  важливої  Конвенції Організації Об'єднаних Націй
про  боротьбу  проти  незаконного  обігу  наркотичних  засобів   і
психотропних речовин   1988  року  (  995_096  ),  невідкладно  це
зробити.  Ми  наполегливо  закликаємо  всі  держави  повністю   її
виконувати,  а  також  інші  відповідні  угоди  і розробляти,  при
необхідності, міжнародно-правові документи з широкого кола проблем
організованої транснаціональної злочинної діяльності, яка виходить
за рамки незаконного обігу наркотиків.
     9. Ми   сповнені   прагнення  зміцнювати  та  поширювати,  по
можливості, потенціал держав, а також Організації Об'єднаних Націй
та   інших   глобальних   і   регіональних   організацій  з  метою
забезпечення  більш  ефективного  міжнародного  співробітництва  у
боротьбі    з    небезпечною    організованою    транснаціональною
злочинністю, особливо щодо:
     a) більш   тісної   погодженості   законодавчих   актів,  які
стосуються організованої злочинності;
     b) зміцнення    міжнародного   співробітництва   у   питаннях
оперативної   діяльності   на   рівнях   слідства,   кримінального
переслідування і судового розгляду;
     c) впровадження методів і основних принципів для міжнародного
співробітництва на регіональному і світовому рівнях;
     d) розробки     міжнародних     угод     з      організованої
транснаціональної злочинності;
     e) вжиття  заходів  щодо  попередження  відмивання  грошей  і
боротьби з цим явищем,  а також боротьби з використанням злочинних
добутків.
     10. Ми  надаємо  особливе  значення і першочергову важливість
здійсненню цієї Політичної  декларації  і  Глобального  плану  дій
проти  організованої  злочинності,  і  у  цьому  зв'язку ми будемо
прагнути збільшувати фінансову та іншу допомогу на цілі програм  у
країнах,  що розвиваються,  і країнах,  які переживають перехідний
період,  і  мобілізувати  засоби  у  рамках  загальної   офіційної
допомоги,  яка  виділена  на цілі розвитку,  та із інших офіційних
джерел  на  програми,  спрямовані  на  боротьбу  з   організованою
злочинністю,  і  кримінальному  правосуддю регулярно слідкувати за
ходом здійснення заходів, запропонованих у цьому документі.
             Глобальний план дій проти організованої
                  транснаціональної злочинності
         A. Проблеми і небезпека, створені організованою
                  транснаціональною злочинністю
     11. Міжнародній       співдружності       слід       виробити
загальноприйнятну   концепцію  організованої злочинності як основу
для   прийняття    і    підвищення    ефективності    міжнародного
співробітництва.
     12. Для  ефективної  боротьби  з  організованою   злочинністю
держави   повинні  враховувати  структурні  особливості  злочинних
організацій  і  способи  їх  діяльності  при  розробці   стратегій
політики,  законодавства  та інших заходів.  Характерними ознаками
цього явища,  хоча вони і не є юридичними або вичерпними за  своїм
визначенням,  назвемо  такі:  створення  угруповань  для  участі у
злочинній діяльності;  ієрархічні зв'язки або особисті  відносини,
які  дозволяють  ватажкам  контролювати  дії  членів  таких  груп;
застосування насилля,  залякування або корупції з метою  отримання
прибутку  і  встановлення  контролю  над  територіями  і  ринками;
відмивання незаконних  прибутків,  як  для  продовження  злочинної
діяльності, так і для проникнення у легальну економіку; потенційні
можливості  поширення  діяльності  на  нові  сфери   і   за   межі
національних  кордонів;  і співробітництво з іншими організованими
злочинними групами.
     13. Для  того,  щоб  виявити  і уміло відвертати організовану
транснаціональну злочинну діяльність і боротися з нею, міжнародній
співдружності  необхідно  поглиблювати  свої  знання  про злочинні
організації та їх  діяльність.  Державам  слід  займатися  збором,
аналізом  і  поширенням вірогідних статистичних даних і відомостей
про це явище.
          B. Національне  законодавство, яке стосується
          організованої злочинності, і керівні принципи
                щодо законодавчих та інших заходів
     14. Досвід держав,  які зіткнулись з організованою  злочинною
діяльністю,  і  відомості,  отримані  у  результаті  досліджень  і
аналізу її структур та злочинної діяльності, повинна вивчати кожна
країна   з   метою  виявлення  корисних  керівних  принципів,  які
стосуються   матеріального,    процесуального    і    нормативного
законодавства    і   організаційних   структур,   необхідних   для
відвертання цього явища і боротьби з ним.
     15. Державам слід як засіб зміцнення можливостей у боротьбі з
організованою злочинністю на національному рівні і удосконалювання
співробітництва   на   міжнародному  рівні  передбачити  у  своєму
національному кримінальному законодавстві покарання  за  участь  у
злочинних   товариствах   або  за  злочинну  змову  і  кримінальну
відповідальність для юридичних осіб.
     16. Державам слід прагнути до створення адекватних структур і
потенціалу у всіх ланках системи кримінального правосуддя,  з  тим
щоб боротися зі складними операціями організованих злочинних груп,
у  тому  числі  вживати  заходів  для  зміцнення  гарантій   проти
корупції, залякування і насильства.
     17. Для  того,  щоб  ефективно   боротися   з   організованою
злочинністю,   держави   повинні  перебороти  кодекс  мовчання  та
залякування,  прийнятий  у  злочинному  світі.   Слід   розглянути
доцільність    застосування   таких   засобів   збору   вірогідної
інформації,  як електронне спостереження,  агентурні  операції  та
контрольовані поставки,  якщо це передбачено національним правом і
якщо  при  цьому   забезпечується   повна   повага   визнаних   на
міжнародному  рівні прав людини і основних свобод,  особливо права
на недоторканність приватного життя і при умові  забезпечення,  за
необхідності,  санкції судового органу або судового нагляду.  Слід
розглянути питання про заходи,  які  заохочують  членів  злочинних
організацій  до  співробітництва  і  наданню  свідчень,  включаючи
адекватні програми захисту свідків  і  членів  їх  сімей  та  -  в
установлених  національними  законами  межах - пом'якшення для них
покарання  у  випадку  їх  співробітництва  в  ході  кримінального
процесу.
     18. Регламентаційні заходи,  детально викладені у розділі  F,
нижче,  і  торкаються  боротьби  з  відмиванням грошей і злочинних
прибутків та  інші  адміністративно-правові  механізми,  закликані
зміцнювати  атмосферу  відкритості і непідкупності серед ділових і
урядових кіл,  слід розглядати як превентивні  заходи,  які  мають
важливе   значення   для   боротьби   зі   злочинністю  нарівні  з
використовуваними засобами кримінального права.
     19. Державам  слід  прагнути  при  необхідності  створювати і
укомплектовувати спеціальні слідчі підрозділи,  створені  з  осіб,
які  володіють  відповідними  знаннями структурних особливостей та
методами роботи організованих злочинних угруповань.  Державам слід
також  прагнути  забезпечити  необхідну  підготовку  і ресурси для
працівників таких підрозділів,  з тим щоб  вони  могли  зосередити
свої  зусилля  на  зборі  та  аналізі  оперативної  інформації про
організовану транснаціональну злочинність.
     20. Державам  слід розробити освітні програми з питань моралі
і  законності,  і  здійснювати  заходи,  направлені  на  те,   щоб
підвищити    поінформованість   населення   про   шкоду,   завдану
організованою злочинністю,  і щоб заручитися підтримкою населення,
засобів  масової  інформації  і  приватного  сектора  у боротьбі з
організованою злочинністю,  які  проводяться  на  національному  і
міжнародному рівнях.
     21. Державам   слід   розглядати    питання    про    належне
відшкодування   або   виплати  компенсації  жертвам  організованої
злочинності,  виходячи з положень Декларації,  основних  принципів
правосуддя для  жертв  злочинів  і зловживання владою ( 995_114 ),
прийнятою Генеральною  Асамблеєю  у  її  резолюції  40/34  від  29
листопада 1985 року.
     22. Організації  Об'єднаних  Націй   та   іншим   відповідним
глобальним  і  регіональним  організаціям  слід  при  необхідності
розробити практичні  моделі  і  практичні  керівні  принципи  щодо
матеріального і процесуального законодавства, спираючись на досвід
і знання держав,  та внесок відповідних  організацій.  Організації
Об'єднаних Націй та цим організаціям слід також надавати державам,
на їх прохання, допомогу у перегляді та оцінці їх законодавства, а
також  у  плануванні і здійсненні реформ,  беручи до уваги існуючу
практику, а також культурні, правові і соціальні традиції.
         C. Міжнародне співробітництво на рівні слідства,
                кримінального і судового розгляду
     23. Здатність   організованої  транснаціональної  злочинності
переміщувати свою діяльність з однієї країни в іншу  і  поширювати
масштаби   своїх  операцій  у  міру  виявлення  нових  можливостей
вимагає,  щоб держави забезпечували наявність основних компонентів
функціональної системи міжнародного співробітництва.
     24. Оскільки     відсутність      відповідних      механізмів
співробітництва   різко   знижує   ефективність  спільних  зусиль,
державам слід при необхідності розвивати і  удосконалювати  канали
двосторонньої  та багатосторонньої допомоги.  У зв'язку з цим слід
опиратися на  більш  широке  застосування  "типових"  договорів  і
відповідних  регіональних міжнародно-правових документів і сприяти
такому застосуванню.
     25. Державам   слід   прагнути   до  повного  здійснення  дій
двосторонніх і багатосторонніх конвенцій і угод про видачу з метою
забезпечення  дотримання  усіх  положень  і  ефективного виконання
запитів (надання взаємної правової допомоги).
     26. Державам слід удосконалювати практику застосування чинних
угод  за  допомогою   неформальних   і   оперативних   механізмів,
наприклад,  шляхом  обміну керівництвами,  в яких роз'яснювалися б
національні  процедури,  призначення  "центральних  органів"   для
надання взаємної правової допомоги або "органів по контрактах" для
оперативного реагування  на  запити  створення  спільних  цільових
груп,  визначення  "виправдавши  себе на практиці" слідчих методів
обміну інформацією про передову технологію,  застосовану у слідчій
роботі.
     27. Державам слід заохочувати розвиток базових засобів  збору
відомостей,   дотримуючись   при  цьому  права  людини  і  свободи
індивіду,  з  використанням  таких  механізмів,  як  співробітники
зв'язку,  з  тим  щоб  сприяти  збору і розповсюдженню оперативної
інформації  у  інших  країнах,  а  також   розвитку   інших   форм
співробітництва.
        D. Методи і орієнтири міжнародного співробітництва
             на регіональному та міжнародному рівнях
     28. Визнаючи значення регіональних підходів,  держави повинні
вживати  заходів до попередження розширення операцій організованих
злочинних  груп,  діючих  у  тому  або  іншому  регіоні,  а  також
продовжувати сприяти впровадженню в життя регіональних стратегій.
     29. Державам   слід   зміцнювати    заходи    з    технічного
співробітництва,   які   направлені   на   надання   країнам,   що
розвиваються,  та країнам, які проживають перехідний період, на їх
прохання,  допомоги  у  розширенні  потенціалу їх правоохоронних і
судових систем.
     30. Державам слід забезпечити потрібну координацію заходів по
двосторонньому і багатосторонньому технічному  співробітництву,  з
тим щоб виключити часткове або повне дублювання зусиль.
     31. Організації Об'єднаних Націй  слід,  у  відповідності  до
запитів,  розвивати  технічну співдружність і сприяти її розвитку,
включаючи   проведення   систематичного   обміну    досвідом    та
інформацією,   відповідну   підготовку  співробітників  поліції  і
судових органів,  а також  використання  ефективних  контрзаходів.
Особливе значення, як зазначається, мають такі галузі:
     a) розробка   законодавства   у    тих    країнах,    системи
кримінального  права  яких  ще  не передбачають заходів боротьби з
організованою злочинністю;
     b) організація  спеціальних учбових курсів для співробітників
поліції,  прокурорів,  судів і магістратів і  всіх  тих  посадових
осіб, які забезпечують технічну підтримку слідчим органам;
     c) збір, аналіз та обмін інформацією про злочинні організації
і   про  відповідну  діяльність  з  урахуванням  діяльності  інших
відповідних міжурядових організацій.
         E. Доцільність розробки міжнародних документів,
        включаючи конвенції, про боротьбу з організованою
                  транснаціональною злочинністю
     32. Державам слід  розглянути  питання  про  дальшу  розробку
міжнародних  документів,  грунтуючись  на  позитивному  досвіді  і
результатах,  досягнутих у процесі розробки  і  здійснення  чинних
двосторонніх  та  багатосторонніх  угод з широким колом учасників.
Розробка  таких  міжнародних  документів  сприяла   б   досягненню
більшого рівня погодження або узгодження національних законодавств
у тому,  що стосується введення кримінальних покарань за участь  в
організованій транснаціональній злочинній діяльності, вжиття більш
ефективних заходів у галузі кримінального правосуддя і  розширення
використання механізмів взаємної допомоги і видачі злочинців.
     33. Державам  слід,  зокрема,  розглянути  практичні  аспекти
розробки   більш   ефективних   засобів  та  правових  документів,
наприклад,  типових угод про технічне співробітництво,  керівництв
по   співробітництву   поліцейських  і  судових  органів,  методів
налагоджування   регулярного   обміну   інформацією   та    іншими
повідомленнями,  а  також  баз  даних  для  зберігання і оновлення
інформації.  Такі  документи  могли   б   прийматися   у   вигляді
меморандумів про домовленості, аналогічних вже підписаним окремими
країнами у галузі міжнародного обігу наркотиків.
     34. Що   стосується  можливості  розробки  міжнародних  угод,
наприклад,    конвенції    про    боротьбу     з     організованою
транснаціональною  злочинністю,  то Всесвітня конференція на рівні
міністрів   просить   Комісію   з   попередження   злочинності   і
кримінального   правосуддя   зайнятися  запитом  міркувань  урядів
відносно дій такої конвенції або конвенцій і відносно питань,  які
можуть бути охоплені.
         F. Попередження і боротьба з відмиванням грошей
               і використанням злочинних прибутків
     35. Державам слід забезпечити,  щоб боротьба з  організованою
транснаціональною   злочинністю   велася   на   основі  стратегій,
спрямованих   на   підрив   економічної    могутності    злочинних
організацій,  що  потребує  вжиття  належних  кримінально-правових
заходів,  зокрема,  введення  відповідних  санкцій   та   процедур
винесення   вироків,   і   створення  адекватних  регламентаційних
механізмів.
     36. Державам   слід   розглянути   питання  про  необхідність
введення  кримінального  покарання  за  відмивання  прибутків  від
злочинної   діяльності,   з   тим   щоб   перешкодити  накопиченню
організованими  злочинними  угрупованнями  великих  активів  і  їх
прагненню   відмивати   прибутки,  і  інвестувати  їх  у  легальну
комерційну діяльність.
     37. Державам  слід розглянути питання про вжиття превентивних
заходів,  які дозволятимуть чітко  фіксувати  фінансове  положення
власників  компаній  і отримувати точну інформацію про придбання і
передачу власності,  забезпечувати дотримання суворих етичних норм
у  діяльності  державної адміністрації,  підприємницького сектора,
фінансових установ і відповідних фінансових кіл,  а також  сприяти
співробітництву  між  органами,  які  відповідають  за регулювання
діяльності фінансового і економічного секторів,  і  органами,  які
забезпечують дотримання кримінального законодавства.
     38. Державам слід розглянути питання про вжиття  законодавчих
заходів,  які  передбачали  б  конфіскацію  або  арешт  незаконних
прибутків,  розподіл вилучених прибутків з урахуванням  потреб,  а
також   про   застосування   таких   тимчасових   механізмів,   як
заморожування і  арешт  активів,  при  належній  повазі  інтересів
сумлінних  третіх  сторін.  Державам,  якщо це відповідає основним
принципам їх правових систем,  слід  також  розглянути  можливість
часткового розподілу  вилучених активів і - при відповідних умовах
і  завжди  на  основі  судових  або  інших  юридичних  процедур  -
конфіскації  або  арешту  грошових  сум,  які  перевищують  кошти,
отримані у зв'язку з даним злочином,  за яким було винесено судове
рішення.
     39. Державам   слід   розглянути   питання   про    прийняття
законодавчих  і регламентаційних заходів,  які дозволяють обмежити
фінансову таємницю,  з  тим  щоб  сприяти  ефективній  боротьбі  з
відмиванням  грошей і розвитку міжнародного співробітництва.  Такі
заходи повинні також передбачати обов'язкове застосування  правила
"знай  свого клієнта",  а також виявлення і надання інформації про
підозрілі фінансові угоди, забезпечуючи при цьому повне звільнення
представників фінансових установ від будь-якої відповідальності за
сумлінне надання інформації про такі  угоди,  за  винятком  грубої
недбалості.  Крім того, державам слід приділяти першочергову увагу
заходам,  спрямованим на те, щоб перешкоджати перенесенню операцій
з   відмивання   грошей   із   суворо   контрольованих   банків  у
неконтрольовані   комерційні  і  професіональні  організації,  які
надають   фінансові   послуги.   З   цією   метою   державам  слід
забезпечувати проведення теоретичних  і  прикладних  досліджень  з
виявлення тих комерційних організацій, які можуть бути використані
для відмивання грошей, і для визначення доцільності розповсюдження
вимог  про надання інформації та інших вимог на інші можливі сфери
економічної  діяльності,  крім  того,  діяльності  банківських   і
фінансових установ.
     40. Організації  Об'єднаних  Націй  та  іншим  глобальним  та
регіональним  міжнародним організаціям і механізмам,  у тому числі
Цільовій  групі  з  фінансових  заходів,  Міжнародній  організації
кримінальної  поліції,  Міжамериканській  комісії  з  боротьби  зі
зловживаннями   наркотичними   засобами    (КІКАД),    Організації
американських  держав,  Раді  Європи,  Європейському  союзу,  Раді
міністрів  внутрішніх  справ  арабських  держав  та   Секретаріату
Співдружності  націй,  які  відіграють  активну  роль у боротьбі з
відмиванням грошей,  слід об'єднати свої зусилля з метою зміцнення
загальних  стратегій регламентаційних і правоохоронних стратегій у
цій галузі.
     41. Організації   Об'єднаних  Націй  слід  надавати  допомогу
державам  в  оцінці  потреб,   розробці   договорів   і   розвитку
інфраструктури   та   людських  ресурсів  у  галузі  кримінального
правосуддя шляхом надання технічної допомоги окремим країнам на їх
прохання, спираючись на досвід і сприяння всіх своїх інститутів та
інших відповідних органів, включаючи Міжнародну науково-професійну
консультативну раду програми Організації Об'єднаних Націй у галузі
попередження   злочинності   і   кримінального   правосуддя,   яка
організувала  проведення  Міжнародної  конференції  з  відвернення
відмивання  грошей  і   використання   прибутків   від   злочинної
діяльності і боротьби з ними: глобальний підхід.
            G. Наступні заходи та практична реалізація
     42. Державам слід вжити необхідних заходів у відповідності до
Глобального  плану  дій  проти   організованої   транснаціональної
злочинності  для  його практичної реалізації у максимально широких
масштабах на національному, регіональному та міжнародному рівнях.
     43. Організація   Об'єднаних   Націй  через  свою  Комісію  з
попередження злочинності і кримінального правосуддя, а також через
свої  інститути  та  інші відповідні установи повинна,  виходячи з
пріоритетів своєї програми роботи, надавати допомогу державам у їх
зусиллях  у боротьбі з організованою злочинністю шляхом підготовки
оцінок їх потреб  і  регулярного  огляду  досягнутого  прогресу  у
здійсненні Політичної декларації та Глобального плану дій,  шляхом
сприяння в реалізації конкретних заходів,  рекомендованих вище,  і
шляхом розвитку технічного співробітництва.
     44. Комісії  з  попередження  злочинності   і   кримінального
правосуддя  слід  регулярно  розглядати питання про хід здійснення
Глобального  плану  дій  проти   організованої   транснаціональної
злочинності, виходячи з пріоритетів своєї програми роботи.
     45. Щоб  програма  Організації  Об'єднаних  Націй  у   галузі
попередження  злочинності і кримінального правосуддя могла сприяти
активізації   зусиль   на   національному   рівні   і   розширенню
міжурядового  співробітництва,  а  також і виконувати свої важливі
обов'язки,  існуючих  ресурсів  недостатньо.  Необхідно  підвищити
пріоритетність  заходів  Організації  Об'єднаних  Націй  у  галузі
боротьби зі злочинністю  шляхом  виділення  у   середньостроковому
плані  на  1992-1997  роки  і  у  відповідних бюджетах на дворічні
періоди  належних   ресурсів   і   шляхом   збільшення   державами
добровільних внесків на здійснення програми,  що дозволяє зміцнити
структуру  Організації  Об'єднаних  Націй  у  галузі  боротьби  зі
злочинністю, підвищити її ефективність.
 
 Міжнародні правові акти та законодавство
 окремих країн про корупцію
 - К.: Школяр, 1999.



 

 

попередній документ наступний документ
архів-2002
Партнеры


Правовые ресурсы