LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року



                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
                   від 22 грудня 1994 р. N 865
                               Київ
              Про затвердження Положення про порядок
             проведення державної експертизи та оцінки
                     запасів корисних копалин
         ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
           N 927  (  927-97-п  )  від 27.08.97
           N 1512 ( 1512-2000-п ) від 04.10.2000 
           N 1595 ( 1595-2002-п ) від 25.10.2002 )
 
     Відповідно  до  статті  45   Кодексу   України  про     надра
( 132/94-вр )  Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
     Затвердити  Положення  про   порядок   проведення   державної
експертизи та оцінки запасів корисних копалин, що додається.
 
     Прем'єр-міністр України                    В. МАСОЛ
     Перший заступник Міністра
     Кабінету Міністрів України                І. ДОЦЕНКО
     Інд.19
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                         постановою Кабінету Міністрів України
                              від 22 грудня 1994 р. N 865
                  (в редакції постанови Кабінету Міністрів України
                     від 4 жовтня 2000 р. N 1512 ( 1512-2000-п )
                            ПОЛОЖЕННЯ
           про порядок проведення державної експертизи
                та оцінки запасів корисних копалин
 
     1. Це Положення визначає порядок і умови проведення державної
експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
     2. Метою державної  експертизи  та  оцінки  запасів  корисних
копалин є:
     об'єктивна оцінка мінерально-сировинної бази країни на основі
єдиних науково-методичних критеріїв;
     забезпечення достовірності оцінених запасів корисних  копалин
і   відповідності  їх  якісних  показників  запланованим  напрямам
використання;
     створення умов для найповнішого,  економічно раціонального  й
комплексного  використання  запасів  родовищ  корисних  копалин  з
дотриманням вимог щодо охорони надр  та  навколишнього  природного
середовища;
     проведення порівняльної    оцінки   кількісних   та   якісних
показників  запасів  корисних  копалин,  їх  географо-економічних,
гірничо-геологічних,  гідрогеологічних та інших умов залягання для
визначення реальної промислової цінності.
     3. Основними  завданнями  державної  експертизи   та   оцінки
запасів корисних копалин є:
     оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них
корисних компонентів на основі дослідження та  аналізу  матеріалів
геологічного  вивчення  надр  щодо  закономірностей  формування  й
розміщення покладів корисних  копалин,  їх  речовинного  складу  й
технологічних властивостей,  гірничо-геологічних, гідрогеологічних
та інших умов залягання;
     встановлення кондицій на мінеральну сировину  для  підрахунку
запасів  родовищ  з  урахуванням  раціонального  використання всіх
корисних копалин і наявних у них корисних компонентів;
     визначення кількості та якості  запасів  корисних  копалин  і
компонентів, ступеня їх вивчення й підготовленості до промислового
освоєння;
     оцінка промислового  значення  запасів  корисних  копалин   і
компонентів  за умови їх найповнішого,  економічно раціонального й
комплексного  вилучення  та  використання   на   основі   сучасних
промислових технологій;
     оцінка відповідності наявного в межах родовищ вмісту речовин,
що негативно впливають  на  довкілля  і  здоров'я  людей  під  час
видобутку,  переробки  й  використання  корисних копалин,  а також
складування відходів виробництва,  вимогам стандартів, нормативів,
лімітів,  санітарно-гігієнічних  норм  і  правил,  затверджених  у
встановленому порядку.
     4. Державна експертиза та  оцінка  запасів  корисних  копалин
проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин
(далі - ДКЗ) з дотриманням таких принципів:
     наукова обгрунтованість,   незалежність,   об'єктивність    і
комплексність;
     узгодження екологічних,  економічних  і  соціальних інтересів
суспільства;
     узгодження довгострокових державних перспектив  у  збереженні
запасів корисних копалин з інтересами користувачів надр;
     виконання вимог актів законодавства.
     5. Залежно   від   ступеня  підготовленості  до  промислового
освоєння  запасів  корисних  копалин  державна   експертиза   може
завершуватися:
     апробацією запасів  корисних  копалин  попередньо  розвіданих
родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;
     затвердженням запасів корисних  копалин  розвіданих  родовищ,
призначених  для  проектування  й  будівництва нових,  продовження
терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.
     6. Державній експертизі та оцінці підлягають запаси  корисних
копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також
запаси  корисних  копалин,  що  додатково  розвідані   в   процесі
розроблення  родовищ,  та  запаси,  що залишаються в надрах у разі
ліквідації гірничодобувного підприємства.
     7. Державна експертиза та  оцінка  запасів  корисних  копалин
проводиться  на  підставі  звітів,  які містять в собі матеріали з
геологічного вивчення  родовищ  корисних  копалин,  підрахунок  їх
запасів  та техніко-економічне обгрунтування промислового значення
(далі - геолого-економічна оцінка).
     У разі необхідності за  рішенням  ДКЗ  проводиться  перевірка
достовірності   матеріалів   геолого-економічної   оцінки  родовищ
корисних копалин  безпосередньо  на  місці   геологорозвідувальних
робіт.
     8. Відповідно  до  ступеня вивчення родовища корисних копалин
державна    експертиза    може    проводитися    за    матеріалами
геолого-економічної оцінки:
     початково оцінених ділянок надр;
     попередньо оцінених родовищ корисних копалин;
     родовищ корисних   копалин,   підготовлених  до  промислового
освоєння;
     родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації.
     9. Матеріали   геолого-економічної  оцінки  родовищ  корисних
копалин повинні містити:
     характеристику геологічної будови покладів корисних  копалин,
їх      технологічних      властивостей,      гірничо-геологічних,
гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для
прийняття  обгрунтованих  проектних  рішень щодо способу й системи
видобутку  та  схеми  комплексної  переробки  корисних  копалин  і
визначення граничних показників (параметрів) кондицій;
     техніко-економічне обгрунтування   кондицій   для  підрахунку
запасів корисних копалин,  що забезпечують найповніше,  економічно
раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих,
що  спільно  залягають,  корисних  копалин,   а   також   корисних
компонентів шляхом  використання  сучасних  промислових технологій
видобутку й переробки мінеральної  сировини  з  дотриманням  вимог
щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;
     характеристику методики   й   результатів   випробовування  і
підрахунку запасів корисних копалин;
     прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації
родовища  за одним або кількома варіантами показників (параметрів)
кондицій  з  визначенням  прогнозних  результатів  підприємницької
діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі,  достатньому для
прийняття рішення про інвестування подальших робіт;
     документи, що засвідчують право на користування надрами.
     10. Вимоги  до  змісту,  оформлення  і  порядку  подання  для
державної  експертизи  та  оцінки  матеріалів  геолого-економічної
оцінки  запасів  родовищ   конкретних   видів   корисних   копалин
затверджуються ДКЗ.
     11. Техніко-економічне  обгрунтування показників (параметрів)
кондицій для підрахунку запасів корисних копалин розробляються для
кожного  родовища,  матеріали  щодо  якого  подаються  на державну
експертизу.
     Відповідно до  стадії  геологічного   вивчення   та   ступеня
підготовленості до промислового освоєння родовища корисних копалин
можуть встановлюватися попередні, тимчасові, постійні й оперативні
кондиції.
     Для окремих  видів  корисних  копалин  можуть встановлюватися
також технологічні кондиції.
     Показники (параметри)  попередніх  кондицій   обгрунтовуються
матеріалами,   які   містять  техніко-економічні  міркування  щодо
доцільності  проведення  подальших  пошукових  і  пошуково-оцінних
робіт  на  перспективних ділянках надр,  та схвалюються замовником
геологорозвідувальних робіт.
     Показники (параметри)  тимчасових  кондицій   обгрунтовуються
матеріалами    техніко-економічної   доповіді   щодо   доцільності
проведення подальшої розвідки родовища корисних  копалин  чи  його
ділянки,   розглядаються   та  апробовуються  ДКЗ  або  замовником
геологорозвідувальних робіт.
     Показники (параметри)  постійних   кондицій   обгрунтовуються
матеріалами   детальної   геолого-економічної  оцінки  доцільності
інвестування робіт з проектування і  будівництва  гірничодобувного
підприємства та затверджуються ДКЗ.
     Показники (параметри)  оперативних  кондицій  розробляються у
процесі експлуатації родовища  корисних  копалин  для  перерахунку
запасів окремих його ділянок (горизонтів, покладів, блоків), що за
умовами розробки значно відрізняються  від  прийнятих  для  всього
родовища  під  час обгрунтування показників постійних кондицій,  а
також  для  забезпечення  беззбиткової   роботи   гірничодобувного
підприємства  у  період  погіршення  економічних  умов  реалізації
товарної продукції гірничого  виробництва.  Показники  (параметри)
оперативних кондицій затверджуються ДКЗ.
     Показники (параметри)     технологічних    кондицій    можуть
розроблятися для родовищ окремих видів корисних  копалин  з  метою
підрахунку   та  ведення  обліку  таких  запасів,  залягання  яких
відповідають технологічним  вимогам   для   застосування   засобів
комплексної   механізації  ведення  очисних  робіт,  а  також  для
створення прийнятних санітарно-гігієнічних умов  праці.  Показники
(параметри) технологічних кондицій затверджуються ДКЗ.
     12. Вимоги  щодо  детального  опрацювання техніко-економічних
обгрунтувань  кондицій  встановлюються  з  урахуванням  складності
геологічної   будови   родовищ   корисних   копалин   та   ступеня
економічного ризику в  прийнятті  подальших  проектних  рішень,  а
саме:
     для малих  і  середніх  родовищ  корисних  копалин  місцевого
значення та родовищ,  розвіданих для  продовження  терміну  роботи
діючих   підприємств,   які   не  реконструюються  і  не  змінюють
установлену  номенклатуру  продукції  та   потужність,   показники
(параметри)   кондицій   можуть   бути   обгрунтовані  укрупненими
розрахунками  на  підставі  доведеної  аналогії  з  родовищем,  що
експлуатується,    або    на   основі   встановленого   замовником
геологорозвідувальних робіт технічного завдання,  якщо його  умови
не   суперечать   нормативним   документам  і  техніко-економічним
показникам діяльності суміжних підприємств;
     для великих,  а  також  середніх  родовищ  корисних   копалин
місцевого значення з нетрадиційними умовами розробки,  збагачення,
транспортування мінеральної сировини або охорони довкілля  та  для
родовищ  корисних  копалин  загальнодержавного  значення показники
(параметри)   кондицій   обгрунтовуються   прямими    розрахунками
відповідно  до  затвердженої  ДКЗ типової методики з використанням
фактичних       техніко-економічних       показників      розробки
родовищ-аналогів;
     для великих родовищ цінних корисних  копалин,  які  не  мають
аналогів   в  Україні,  на  додаток  до  обгрунтування  показників
(параметрів) кондицій за зазначеною типовою  методикою  наводяться
техніко-економічні    показники    іноземних    підприємств,   які
експлуатують   родовища   того   ж  геолого-промислового  типу,  і
укрупнені   розрахунки   ефективності   роботи  гірничопереробного
підприємства,  що  проектується,  виходячи  з  міжнародних  цін на
відповідний вид мінеральної сировини.
     13. Матеріали техніко-економічного обгрунтування кондицій для
підрахунку запасів корисних копалин  розробляються  за  дорученням
користувачів надр спеціалізованими проектними і науково-дослідними
інститутами, геолого-економічними підрозділами підприємств, іншими
суб'єктами  підприємництва,  які  можуть забезпечити кваліфіковане
проведення цих робіт.
     14. Порядок   розроблення   матеріалів   техніко-економічного
обгрунтування   кондицій  на  мінеральну  сировину  та  проведення
геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин установлюється
ДКЗ.
     15. Запаси  корисних  копалин підлягають підрахунку та обліку
відповідно до Класифікації запасів  і  ресурсів  корисних  копалин
державного фонду надр.
     16. Матеріали  геолого-економічної  оцінки  запасів  корисних
копалин подаються до ДКЗ  користувачами  надр  або  уповноваженими
ними особами.
     17. Після  одержання  матеріалів  геолого-економічної  оцінки
родовищ корисних копалин ДКЗ укладає договори з користувачами надр
або з уповноваженими ними особами на проведення робіт з експертизи
та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх  в  обумовлений  у
договорі  термін.  Порядок  визначення вартості робіт з проведення
державної  експертизи   та   оцінки   запасів   корисних   копалин
встановлюється ДКЗ за погодженням з Мінекономіки.
     18. У  договорі  на  проведення  робіт з експертизи та оцінки
запасів корисних копалин визначаються об'єкт експертизи, її вид та
мета,   перелік   основних  і  спеціальних  експертних  висновків,
необхідних  для  обгрунтування  рішення  ДКЗ,  умови   й   порядок
проведення  експертизи  та оплати робіт,  відповідальність сторін,
інші умови, які випливають із специфіки об'єкта експертизи.
     Об'єктами експертизи   можуть   бути   матеріали   детальної,
попередньої  або  початкової  оцінки  запасів  і ресурсів корисних
копалин,  матеріали техніко-економічного обгрунтування кондицій на
мінеральну  сировину, матеріали техніко-економічного обгрунтування
коефіцієнтів   видобутку   нафти,   газу  та  конденсату,  проекти
промислового   освоєння   родовищ,  реконструкції  або  ліквідації
діючих  гірничодобувних  і  збагачувальних  підприємств, матеріали
техніко-економічного     обгрунтування    доцільності    подальшої
розвідки,  розробки  або  списання  з  державного  обліку  запасів
корисних копалин тощо.
     19. Матеріали,  що  містять геолого-економічну оцінку запасів
корисних копалин,  можуть подаватися ДКЗ відповідно  на  первинну,
повторну та додаткову експертизу.
     Первинна експертиза   проводиться  на  родовищах,  підрахунок
запасів корисних копалин яких вперше подано на затвердження ДКЗ.
     Повторна експертиза проводиться на родовищах, запаси корисних
копалин  яких  уже  затверджувалися  ДКЗ раніше,  але в результаті
подальших геологорозвідувальних робіт, експлуатації чи зміни вимог
стандартів їх кількість істотно змінилася.
     Додаткова експертиза  проводиться  у разі,  коли визначаються
додаткові напрями використання раніше  затверджених  ДКЗ  запасів,
встановлено  додаткові  запаси  корисних копалин і компонентів або
виявлено  інші  істотні  для  геолого-економічної  оцінки родовища
обставини.
     20. Державна  експертиза  та  оцінка запасів корисних копалин
проводиться експертами,  які є висококваліфікованими спеціалістами
з  розвідки,  видобутку,  переробки  корисних копалин та економіки
мінеральної  сировини,  і  залучаються  до  роботи  в  Комісії  на
договірних засадах. Положення про порядок діяльності експертів ДКЗ
затверджуються головою Комісії.
     21. На експертів ДКЗ покладається:
     проведення дослідження,  перевірки  і  аналізу   (експертизи)
поданих  матеріалів  геолого-економічної  оцінки  родовищ корисних
копалин, підготовки висновків стосовно повноти та якості виконаних
геологорозвідувальних  робіт,  встановлення  достовірності запасів
корисних копалин і підготовленості їх до найповнішого,  економічно
раціонального й комплексного використання,  відповідності кондицій
для  підрахунку  запасів  корисних  копалин   геологічним   умовам
родовища,  відповідності  запланованих  чи застосовуваних способів
видобутку та переробки,  а також  напрямів  використання  корисних
копалин  вимогам  законів  та  інших  нормативно-правових  актів з
природокористування;
     визначення (оцінки)  кількості  та  якості  запасів  корисних
копалин,  гірничо-геологічних,  гідрогеологічних  та інших умов їх
залягання,    технологічної    схеми     промислової     розробки,
техніко-економічних  показників  виробничого процесу та фінансових
результатів реалізації товарної продукції гірничого виробництва.
     22. Експертні висновки поділяються на  основні  (зведені)  та
спеціальні.
     До основних   (зведених)   належать  експертні  висновки,  що
узагальнюють  результати  перевірки   і   дослідження   матеріалів
геолого-економічної оцінки об'єкта державної експертизи в цілому.
     До спеціальних  належать експертні висновки,  що узагальнюють
результати вивчення, перевірки і дослідження матеріалів з окремого
розділу,  питання  або  виду  робіт  з  геолого-економічної оцінки
об'єкта    державної     експертизи     (геофізичний     висновок,
гідрогеологічний,  екологічний,  технологічний,  гірничотехнічний,
економічний тощо).
     До спеціальних  належать   також   експертні   висновки,   що
узагальнюють   результати   проведення   документальної  перевірки
відповідності  формальних  ознак  матеріалів   геолого-економічної
оцінки  об'єкта  державної експертизи (склад,  зміст,  оформлення,
порядок  узгодження   та   подання)   вимогам   цього   Положення,
Класифікації  запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду
надр, інструкцій ДКЗ, інших нормативно-правових актів.
     23. Експертні висновки розглядаються на попередніх засіданнях
ДКЗ,  на  яких  опрацьовуються  проекти  її  рішень,  визначається
перелік додаткових документів, відомостей, розрахунків, експертних
висновків, необхідних для прийняття остаточного рішення.
     Рішення ДКЗ,   що   приймаються  на  пленарних  засіданнях  і
оформляються  протоколами,  спрямовуються  на  реалізацію   єдиної
науково-технічної  політики  щодо  проведення  геолого-економічної
оцінки,  державного обліку  і  забезпечення  повноти  використання
запасів   родовищ   корисних   копалин,   визначення   ступеня  їх
підготовленості   до   промислового   освоєння    відповідно    до
законодавства.
     24. У  разі  коли  подані  на  державну  експертизу та оцінку
матеріали геолого-економічної оцінки  не  дають  змоги  достовірно
оцінити   кількість   або  якість  запасів  корисних  копалин,  їх
промислове значення,  гірничо-геологічні та інші  умови  залягання
або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам
відповідних нормативно-правових актів,  ДКЗ утримується від оцінки
запасів   корисних   копалин   і  всі  подані  матеріали  повертає
замовнику.
     25. Повторна державна експертиза та  оцінка  запасів  родовищ
корисних   копалин  проводиться  обов'язково  у  тому  разі,  коли
перегляд вимог стандартів і  технічних  умов  щодо  кількості  або
якості  корисних  копалин,  технології  їх переробки призводить до
зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або
зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків.  Запаси родовищ,  що
розробляються,  підлягають повторній експертизі  та  оцінці,  якщо
внаслідок  гірничодобувних  або  додаткових  геологорозвідувальних
робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50  відсотків
порівняно з раніше оціненими ДКЗ,  або якщо списані та передбачені
до списання розвідані запаси  як  такі,  що  не  підтвердилися  чи
недоцільні  для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ,
перевищують нормативи, встановлені законодавством.
     Повторна і додаткова експертиза та  оцінка  запасів  корисних
копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.
     26. ДКЗ  систематично  проводить  аналіз  державного  балансу
запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів  надр
щодо   подання   на  повторну  або  первинну  державну  експертизу
матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних
копалин.
     27. Позитивні   результати   експертизи   та  оцінки  запасів
корисних копалин є підставою для взяття їх на  державний  облік  і
зарахування до Державного фонду родовищ корисних копалин.
     28.  Надання  спеціального  дозволу на користування надрами з
метою  видобування  корисних копалин та акта про надання гірничого
відводу  здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів
корисних копалин.
(  Пункт  28  із  змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1595
( 1595-2002-п ) від 25.10.2002 )
 
(  Положення  в  редакції  Постанови КМ N 1512 ( 1512-2000-п ) від
04.10.2000 )
 




 

 

попередній документ наступний документ
архів-2002
Партнеры


Правовые ресурсы