LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Угода про імплементацію частини XI Конвенції Організації Об"єднаних Націй з Морського права від 10 грудня 1982 року

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року



 
              МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ
                              Угода
                  про імплементацію частини XI
             Конвенції Організації Об'єднаних Націй
            з Морського права від 10 грудня 1982 року
        ( Угоду ратифіковано Законом N 728-XIV ( 728-14 )
          від 03.06.99, ВВР, 1999, N 31, ст.254 )
 
     Держави-учасниці цієї Угоди,
     визнаючи важливий  внесок  Конвенції   Об'єднаних   Націй   з
морського  права  від  10  грудня  1982 року ( 995_057 ) (1) (далі
"Конвенція") у забезпечення миру,  справедливості і  прогресу  для
всіх народів миру,
     підтверджуючи, що дно морів і океанів та його надра за межами
національної  юрисдикції (далі "Район"),  а також ресурси Району є
спільною спадщиною людства,
     усвідомлюючи важливість  Конвенції  для  захисту і збереження
морського середовища і зростаючу стурбованість  станом  оточуючого
середовища планети,
     розглянувши доповідь   Генерального   секретаря   Організації
Об'єднаних   Націй   щодо   висновків   неофіційних   міждержавних
консультацій,  що проводилися з 1990 до 1994 року,  з  невирішених
питань  стосовно Частини XI та пов'язаних з нею положень Конвенції
(4) (далі "Частина XI"),
     відзначаючи політичні   та   економічні   зміни,   включаючи
підходи,  що орієнтовані на ринок, які позначаються на здійсненні
Частини XI,
     бажаючи сприяти загальній участі у Конвенції,
     вважаючи, що найбільш оптимальним шляхом досягнення цієї мети
була б угода про здійснення Частини XI,
     домовились про таке:
                             Стаття 1
                      Здійснення Частини XI
     1. Держави-учасниці  цієї  Угоди  зобов'язуються  здійснювати
Частину XI відповідно до цієї Угоди.
     2. Додаток становить невід'ємну частину цієї Угоди.
                             Стаття 2
           Співвідношення між цією Угодою і Частиною XI
     1. Положення   цієї   Угоди   і   Частини  XI  тлумачаться  і
застосовуються разом,  як  єдиний  документ.  У  разі  якої-небудь
невідповідності між цією Угодою і Частиною XI переважну силу мають
положення цієї Угоди.
     2. Статті  309-319  Конвенції  застосовуються  до  цієї Угоди
таким же чином, як вони застосовуються до Конвенції.
                             Стаття 3
                            Підписання
     Ця Угода залишається відкритою для підписання  у  Центральних
установах  Організації  Об'єднаних  Націй  державами  і суб'єктами
права,  переліченими в пунктах 1 a,  c,  d,  e  та  f  статті  305
Конвенції, протягом 12 місяців з дати її прийняття.
                             Стаття 4
                     Згода на обов'язковість
     1. Після   прийняття   цієї   Угоди  будь-який  документ  про
ратифікацію Конвенції, її офіційне підтвердження або приєднання до
неї є водночас і висловленням згоди на обов'язковість цієї Угоди.
     2. Ніяка держава або суб'єкт права не може висловити згоду на
обов'язковість  для неї цієї Угоди,  не висловивши до цього або не
висловлюючи одночасно з  цим  згоди  на  обов'язковість  для  себе
Конвенції.
     3. Держава або суб'єкт права,  про які йдеться  у  статті  3,
може висловити згоду на обов'язковість для неї цієї Угоди шляхом:
     a) підписання без умови ратифікації, офіційного підтвердження
або застосування процедури, викладеної у статті 5;
     b) підписання   за   умови   ратифікації    або    офіційного
підтвердження   -   з   наступною   ратифікацією   або   офіційним
підтвердженням;
     с) підписання відповідно до процедури, викладеної у статті 5,
або
     d) приєднання.
     4. Офіційне  підтвердження  суб'єктами  права,  згаданими   в
пункті 1 f статті 305 Конвенції, проводиться відповідно до Додатка
IX Конвенції.
     5. Документи  про  ратифікацію,  офіційне  підтвердження  або
приєднання здаються на зберігання Генеральному секретарю ООН.
                             Стаття 5
                        Спрощена процедура
     1. Держава  або  суб'єкт  права,  які  здали  на   зберігання
документ про ратифікацію Конвенції,  її офіційне підтвердження або
приєднання до неї до дати прийняття цієї Угоди і які підписали  цю
Угоду  відповідно  до пункту 3 с статті 4,  через 12 місяців після
дати прийняття Угоди вважаються такими,  що висловили згоду на  її
для себе обов'язковість,  якщо тільки ця держава або суб'єкт права
письмово не повідомляє депозитарія до цієї  дати  про  те,  що  не
вдається до спрощеної процедури, викладеної у цій статті.
     2. У разі подачі такого повідомлення згода на  обов'язковість
цієї Угоди висловлюється відповідно до пункту 3 в статті 4.
                             Стаття 6
                         Набуття чинності
     1. Ця  Угода набуває чинності через 30 днів після дати,  коли
40  держав  висловлять  згоду  на  її  для   себе   обов'язковість
відповідно  до  статей 4 і 5,  за умови,  що до числа таких держав
увійдуть принаймні сім держав  з  числа  згаданих  у  пункті  1  а
резолюції  II  Третьої  Конференції Організації Об'єднаних Націй з
морського права (5) (далі "резолюція II")  і  принаймні  5  з  них
будуть  розвиненими державами.  Якщо ці умови для набуття чинності
будуть виконані до  16  листопада  1994  року,  ця  Угода  набуває
чинності 16 листопада 1994 року.
     2. Для кожної держави або суб'єкта права, які висловили згоду
на  обов'язковість  для  них  цієї  Угоди після того,  як виконані
вимоги,  викладені в пункті 1,  ця Угода набуває чинності на  30-й
день після дати висловлення такої згоди.
                             Стаття 7
                      Тимчасове застосування
     1. Якщо  ця  Угода не набуде чинності 16 листопада 1994 року,
то до набуття нею чинності вона застосовується тимчасово:
     а) державами,  які  погодилися на її прийняття на Генеральній
Асамблеї ООН, за винятком тих з них, які до 16 листопада 1994 року
письмово    повідомлять   депозитарія   про   те,   що   вони   не
застосовуватимуть Угоду в такому  порядку,  або  про  те  що  вони
погодяться  на  таке застосування лише після наступного підписання
або письмового повідомлення;
     b) державами та суб'єктами права,  які підписали цю Угоду, за
винятком тих з них, які письмово повідомляють депозитарія в момент
підписання про те,  що вони не будуть застосовувати Угоду в такому
порядку;
     c) державами  та  суб'єктами  права,  які  погоджуються на її
тимчасове застосування шляхом письмового повідомлення депозитарія;
     d) державами, які приєднуються до цієї Угоди.
     (5) Офіційні звіти Третьої Конференції ООН з морського права,
том   XVII   (видання  ООН,  у  продажу  під  R.84.V.3),  документ
А/CONF.62/121, додаток I.
     2. Усі  такі  держави та суб'єкти права застосовують цю Угоду
тимчасово, відповідно до своїх національних або внутрішніх законів
і   правил,  починаючи  з  16  листопада  1994  року  або  з  дати
підписання,  повідомлення про  згоду  або  приєднання,  якщо  вони
відбудуться пізніше.
     3. Тимчасове застосування припиняється з  дати  набуття  цією
Угодою  чинності.  У  будь-якому  випадку  тимчасове  застосування
припиняється 16 листопада 1998 року,  якщо до цієї  дати  не  буде
виконана викладена в пункті 1 статті 6 вимога про те, щоб згоду на
обов'язковість для себе цієї Угоди дали принаймні  сім  держав  (з
яких  принаймні  п'ять  мають  бути розвиненими державами) з числа
згаданих в пункті 1 а резолюції II.
                             Стаття 8
                         Держави-учасниці
     1. Для цієї Угоди  "держави-учасниці"  означає  держави,  які
погодилися  на  обов'язковість  для  себе цієї Угоди і для яких ця
Угода набула чинності.
     2. Ця  Угода застосовується mutatis mutandis до перелічених у
пункті 1 с,  d,  e та f статті 305 Конвенції суб'єктів права,  які
стають  учасниками  цієї  Конвенції  на  діючих щодо кожного з них
умовах,   і   в   такому   ступені    термін    "держави-учасниці"
застосовується до таких суб'єктів.
                             Стаття 9
                           Депозитарій
     Депозитарієм цієї Угоди є Генеральний секретар ООН.
                            Стаття 10
                        Автентичні тексти
     Оригінал цієї  Угоди,  тексти  якої  англійською,  арабською,
іспанською,  китайською,  російською і французькою мовами є  рівно
автентичними, здається на зберігання Генеральному секретарю ООН.
     На посвідчення  чого  нижчепідписані  представники,  належним
чином на це уповноважені, підписали цю Угоду.
     Вчинено в Нью-Йорку  31  липня  тисяча  дев'ятсот  дев'яносто
четвертого року.
                             Додаток
     Розділ 1.   Витрати   для  держав-учасниць  та  організаційні
процедури
     1. Міжнародний  орган  з  морського  дна  (далі  "Орган")   є
організацією,   за   допомогою   якої  держави-учасниці  Конвенції
відповідно до режиму Району,  встановленого у  Частині  XI  і  цій
Угоді,  організують і контролюють діяльність у Районі,  особливо з
метою управління його ресурсами.  Орган має повноваження і виконує
функції, які чітко надані йому згідно з Конвенцією. Орган має такі
повноваження,  які  відповідають  Конвенції,  випливають   з   цих
повноважень  і  функцій,  пов'язаних  з  діяльністю  в Районі,  та
необхідні для їхнього здійснення.
     2. З  метою  зведення  до мінімуму витрат для держав-учасниць
усі  органи  і  допоміжні  підрозділи,  засновані  відповідно   до
Конвенції   і   цієї   Угоди,   є   економічними.   Цим  принципом
регламентується також частота, тривалість і графік засідань.
     3. Створення    і   функціонування   органів   і   допоміжних
підрозділів Органу відбувається на  основі  еволюційного  підходу,
при якому враховуються функціональні потреби відповідних органів і
допоміжних підрозділів,  так щоб вони могли  ефективно  виконувати
свої функції на різних етапах розвитку діяльності в Районі.
     4. Функції  Органу  в   початковий   період   після   набуття
Конвенцією чинності здійснюються Асамблеєю,  Радою, Секретаріатом,
Юридичною і технічною комісією  і  Фінансовим  комітетом.  Функції
Економічної  планової  комісії  виконуються  Юридичною і технічною
комісією доти,  доки Рада не ухвалить іншого рішення або  доки  не
буде затверджений перший план роботи з розробки.
     5. У період між набуттям Конвенцією чинності і  затвердженням
першого плану роботи з розробки Орган зосереджується на такому:
     а) розгляд   заявок   на   затвердження   планів   роботи   з
розвідування відповідно до Частини XI і цієї Угоди;
     b) здійснення рішень  Підготовчої  комісії  для  Міжнародного
органу  з морського дна і Міжнародного трибуналу з морського права
(далі  "Підготовча   комісія")   щодо   зареєстрованих   первісних
вкладників і держав, які їх засвідчують, в тому числі їхніх прав і
зобов'язань,  відповідно до пункту 5 статті 308 Конвенції і пункту
13 резолюції II;
     c) моніторинг  виконання  планів   роботи   з   розвідування,
затверджених у формі контрактів;
     d) моніторинг і  огляд  тенденцій  і  подій,  які  стосуються
глибоководної  видобувної  діяльності на морському дні,  включаючи
регулярний аналіз кон'юнктури на світовому ринку металів,  а також
цін на метали, відповідних тенденцій і перспектив;
     e) вивчення потенційного впливу видобутку корисних копалин  у
Районі  на  економіку  держав,  що розвиваються,  - виробників цих
корисних копалин на суші,  які,  очевидно,  можуть більше за  всіх
постраждати,  з  метою  зведення  до  мінімуму  їхніх  труднощів і
надання їм допомоги у  пристосуванні  економіки  -  з  урахуванням
роботи, проведеної у цьому відношенні Підготовчою комісією;
     f) прийняття  норм,  правил  і   процедур,   необхідних   для
проведення  діяльності в Районі в міру її розвитку.  Незважаючи на
положення пункту 2 b та c статті 17 Додатка III Конвенції, у таких
нормах,  правилах  і процедурах враховуються положення цієї Угоди,
тривала затримка з  початком  промислової  глибоководної  розробки
морського дна і можливі темпи діяльності в Районі;
     g) прийняття  норм,  правил   і   процедур,   які   включають
застосовні стандарти захисту і збереження морського середовища;
     h) заохочення  і  сприяння   проведенню   морських   наукових
досліджень  стосовно  до  діяльності в Районі,  а також збирання і
розповсюдження результатів таких досліджень та аналізів, коли вони
стають   доступними,   приділяючи   особливу  увагу  дослідженням,
присвяченим екологічному впливу діяльності в Районі;
     і) накопичення  наукових знань і моніторинг розвитку морської
технології,  яка має відношення до діяльності  в  Районі,  зокрема
технології щодо захисту і збереження морського середовища;
     j) оцінка наявних даних щодо пошуку і розвідування;
     k) своєчасна   підготовка   норм,   правил  і  процедур  щодо
розробки,  серед  іншого  щодо  захисту  і  збереження   морського
середовища.
     6. а) Заявка на  затвердження  плану  роботи  з  розвідування
розглядається  Радою  після  отримання  від  Юридичної і технічної
комісії  рекомендації  за  цією   заявкою.   Розгляд   заявки   на
затвердження  плану  роботи з розвідування здійснюється відповідно
до положень Конвенції,  включаючи її Додаток III,  і цієї Угоди  з
дотриманням такого:
     і) план  роботи  з  розвідування,  представлений  від   імені
зазначених  у  пункті  1 а (іі) або (ііі) резолюції II держави або
суб'єкта права чи якого-небудь компонента такого суб'єкта,  які не
є   зареєстрованими   первісними  вкладниками  і  які  до  набуття
Конвенцією чинності вже провели в Районі значний обсяг діяльності,
або   від  імені  їхніх  правонаступників,  вважається  таким,  що
задовольняє   фінансові   та   технічні   умови,   необхідні   для
затвердження     плану     роботи,     якщо     держава-поручитель
(держави-поручителі)   засвідчує,   що   заявник    витратив    на
дослідницьку  і  розвідувальну   діяльність   суму,   еквівалентну
принаймі 30 млн. дол. США, причому не менше 10 відсотків цієї суми
- на встановлення    місцезнаходження,   зйомку  та оцінку району,
зазначеного в плані роботи.  Якщо план роботи задовольняє  у  всіх
інших  відношеннях вимоги Конвенції і ті чи інші норми,  правила і
процедури,  які прийняті відповідно  до  неї,  він  затверджується
Радою  у  формі  контракту.  Положення  пункту  11 розділу 3 цього
Додатка тлумачаться і застосовуються відповідним чином;
     іі) незважаючи   на   положення  пункту  8  а  резолюції  II,
зареєстрований первісний вкладник може в 36-місячний термін з дати
набуття  Конвенцією  чинності  направити прохання про затвердження
плану роботи з розвідування.  Такий  план  роботи  з  розвідування
складається з документів,  доповідей та інших даних, представлених
Підготовчою  комісією  як  до,   так   і   після   реєстрації,   і
супроводжується  посвідченням,  яке видається Підготовчою комісією
відповідно до пункту 11 а резолюції II про дотримання  зобов'язань
і   складається   з  доповіді  про  фактичний  стан  з  виконанням
зобов'язань,  що випливають з режиму первісних  вкладників.  Такий
план  роботи  вважається  затвердженим.  Такий  затверджений  план
роботи   має   форму   контракту,   укладеного   між   Органом   і
зареєстрованим первісним вкладником відповідно  до  Частини  XI  і
цієї Угоди. Збір у розмірі 250 000 дол. США,  сплачений  згідно  з
пунктом 7 а резолюції II, розглядається як збір, що відноситься до
етапу розвідування відповідно до пункту 3 розділу 8 цього Додатка.
Пункт 11   розділу   3  цього Додатка тлумачиться і застосовується
відповідним чином;
     ііі) відповідно   до  принципу  недискримінації  контракт  із
зазначеною у підпункті а  (і)  державою  чи  суб'єктом  права  або
яким-небудь  компонентом  такого суб'єкта передбачає домовленості,
подібні тим і не менш пільгові ніж ті,  що укладаються з будь-яким
зазначеним у підпункті а (іі) зареєстрованим первісним вкладником.
Якщо будь-які із зазначених у підпункті а  (і)  держав,  суб'єктів
права  або  будь-яких  компонентів таких суб'єктів отримують більш
пільгові домовленості,  Рада забезпечує подібні і не менш пільгові
домовленості щодо прав і обов'язків, що їх набувають зареєстровані
первісні вкладники,  зазначені у підпункті а (іі),  за  умови,  що
такі  домовленості  не зачіпають інтересів Органу і не завдають їм
шкоди;
     iv) державою,  яка  виступає  поручителем щодо заявки на план
роботи на підставі положень підпункту а (і) або  (іі),  може  бути
держава-учасниця  або  держава,  яка застосовує цю Угоду тимчасово
згідно  зі  статтею  7,  або  держава,  яка  є  членом  Органу  на
тимчасовій основі згідно з пунктом 12;
     v) пункт  8  с  резолюції  II  тлумачиться  і  застосовується
відповідно до підпункту а (iv);
     b) затвердження  плану  роботи  з  розвідування  здійснюється
відповідно до пункту 3 статті 153 Конвенції.
     7. Заявка  на  затвердження  плану   роботи   супроводжується
оцінкою потенційного екологічного впливу запропонованої діяльності
та  описом  програми   океанографічних   і   фонових   екологічних
досліджень  відповідно  до  норм,  правил  і  процедур,  прийнятих
Органом.
     8. З   дотриманням   пункту  6  а  (і)  або  (іі)  заявка  на
затвердження плану роботи з розвідування розглядається  відповідно
до процедур, викладених у пункті 11 розділу 3 цього Додатка.
     9. План роботи з  розвідування  затверджується  на  15-річний
термін.  Після  виконання  плану  роботи з розвідування контрактор
подає заявку на план роботи з розробки, за винятком випадків, коли
контрактор  вже  зробив  це або добився продовження плану роботи з
розвідування. Контрактори можуть клопотати про такі продовження на
терміни   не   більше   ніж   по  п'ять  років.  Такі  продовження
затверджуються,    якщо    контрактор    добросовісно    намагався
дотримуватись  вимог  плану  роботи,  проте через непідвладні йому
обставини  не  зміг  завершити  необхідну  підготовчу  роботу  для
переходу   до   етапу   розробки,   або   якщо  такий  перехід  не
виправдовується економічною кон'юнктурою, що склалася.
     10. Позначення   резервованого   за   Органом   району,   яке
здійснюється  відповідно  до  статті  8  Додатка  III   Конвенції,
проводиться  у  зв'язку  із  затвердженням заявки на план роботи з
розвідування  або  затвердженням   заявки   на   план   роботи   з
розвідування і розробки.
     11. Незважаючи  на  положення  пункту  9,  затверджений  план
роботи з розвідування, поручителем щодо якого виступає хоча б одна
держава, що тимчасово застосовує цю Угоду, припиняє свою дію, якщо
така держава припиняє тимчасово застосовувати цю Угоду,  не стаючи
при цьому членом на тимчасовій основі  згідно  з  пунктом  12  або
державою-учасницею.
     12. Після набуття чинності цією Угодою зазначені у  статті  3
цієї   Угоди  держави  і  суб'єкти  права,  які  застосовували  її
тимчасово згідно зі статтею 7 і для яких вона не набула  чинності,
можуть  залишатися членами Органу на тимчасовій основі,  поки вона
не набуде чинності для таких держав і суб'єктів  права  відповідно
до нижченаведених пунктів:
     a) якщо ця Угода набуває чинності до 16 листопада 1996  року,
такі  держави  і суб'єкти права можуть продовжувати свою участь як
члени Органу на тимчасовій основі,  повідомивши депозитарія  Угоди
про  свій  намір  брати участь як член на тимчасовій основі.  Таке
членство закінчується або 16 листопада 1996 року,  або з  набуттям
чинності  цією  Угодою і Конвенцією для такого члена - залежно від
того,  що відбувається раніше. На прохання відповідної держави або
суб'єкта  права  Рада  може продовжити таке членство на додатковий
термін (терміни) після 16 листопада 1996 року не більше  в  цілому
двох  років,  якщо  Рада переконується,  що відповідна держава або
суб'єкт права добросовісно докладали зусиль  до  того,  щоб  стати
учасником Угоди і Конвенції;
     b) якщо ця Угода набуває чинності  після  15  листопада  1996
року,  такі  держави  і  суб'єкти  права  можуть  просити Раду про
зберігання ними членства в Органі на тимчасовій основі  на  термін
(терміни)  аж  до  16  листопада 1998 року.  Рада може надати таке
членство з дати запиту,  якщо вона переконується,  що держава  або
суб'єкт  права  добросовісно  докладали зусиль до того,  щоб стати
учасником Угоди і Конвенції;
     c) держави   і  суб'єкти  права,  які  є  членами  Органу  на
тимчасовій основі відповідно до підпунктів а  чи  b,  застосовують
положення Частини XI і цієї Угоди відповідно до своїх національних
або внутрішніх законів,  правил і щорічних бюджетних асигнувань  і
мають такі ж права та обов'язки, що й інші члени, включаючи:
     і) обов'язок  сплачувати  внески  в  адміністративний  бюджет
Органу відповідно до шкали встановлених внесків;
     іі) право виступати поручителем щодо заявки  на  затвердження
плану  роботи  з розвідування.  В разі суб'єктів прав,  компоненти
яких є фізичними або юридичними особами,  які  мають  громадянство
більше   ніж   однієї   держави,   план   роботи   з  розвідування
затверджується лише в тому випадку,  якщо всі держави, чиї фізичні
або   юридичні   особи   входять  до  складу  таких  суб'єктів,  є
державами-учасницями або членами на тимчасовій основі;
     d) незважаючи на положення пункту 9, затверджений план роботи
у формі контракту на розвідування, поручителем щодо якого виступає
відповідно до підпункту с (іі) держава, яка є членом на тимчасовій
основі,  припиняє свою дію,  якщо припиняється  таке  членство,  а
держава або суб'єкт права не стає державою-учасницею;
     е) якщо такий член не сплачував встановлених йому внесків або
яким-небудь  іншим  чином  не дотримував своїх обов'язків згідно з
цим пунктом, його членство на тимчасовій основі припиняється.
     13. Посилання на незадовільне проведення робіт, яке міститься
в статті 10 Додатка III Конвенції, розуміється як таке, що означає
недотримання   контрактором   вимог  затвердженого  плану  роботи,
незважаючи  на  письмове  попередження  Органом  контрактора   про
необхідність їх дотримання.
     14. Орган має власний бюджет.  До кінця року, що йде за роком
набуття  цією  Угодою  чинності,  адміністративні  витрати  Органу
покриваються за рахунок бюджету ООН.  Після цього  адміністративні
витрати Органу покриваються за рахунок внесків,  що встановлюються
його членам,  включаючи будь-яких  членів  на  тимчасовій  основі,
відповідно  до  підпункту  а  статті 171 і статті 173 Конвенції та
цієї Угоди,  доти,  доки Орган не матиме  у  своєму  розпорядженні
достатні  кошти  на  покриття цих витрат з інших джерел.  Орган не
здійснює  згаданого  в  пункті  1  статті  174   Конвенції   права
запозичувати   кошти   для  фінансування  свого  адміністративного
бюджету.
     15. Відповідно  до пункту 2 о (іі) статті 162 Конвенції Орган
готує і приймає норми,  правила і  процедури,  що  грунтуються  на
принципах,  викладених у розділах 2,  5, 6, 7 і 8 цього Додатка, а
також будь-які додаткові норми, правила і процедури, необхідні для
полегшення затвердження планів роботи з розвідування або розробки,
відповідно до нижченаведених підпунктів:
     a) Рада  може  приступити  до  підготовки  тих чи інших норм,
правил і процедур  у  будь-який  момент,  коли  він  вважатиме  це
необхідним  для  проведення  діяльності  в  Районі,  або  коли він
визначить, що скоро почнеться промислова розробка, або на прохання
держави, фізична чи юридична особа якої має намір подати заявку на
затвердження плану роботи з розробки;
     b) якщо надходить прохання від держави,  згаданої в підпункті
а,  Рада згідно з  пунктом  2  о  статті  162  Конвенції  закінчує
прийняття  таких  норм,  правил  і  процедур  у дворічний термін з
моменту надання прохання;
     c) якщо  Рада  не  завершила  у  приписаний термін підготовку
норм,  правил і процедур щодо розробки,  а їй надходить заявка  на
затвердження  плану  роботи  з розробки,  вона,  незважаючи на це,
розглядає і тимчасово затверджує такий план роботи, грунтуючись на
положеннях  Конвенції  і будь-яких нормах,  правилах і процедурах,
які могли  бути  прийняті  Радою  тимчасово,  або  грунтуючись  на
нормах,  які містяться в Конвенції, та положеннях і принципах, які
містяться в цьому Додатку, а також на принципі недискримінації між
контракторами.
     16. При прийнятті  норм,  правил  і  процедур  відповідно  до
Частини  XI  і  цієї  Угоди Орган враховує проекти норм,  правил і
процедур і будь-які рекомендації щодо  положень  Частини  XI,  які
містяться в доповідях і рекомендаціях Підготовчої комісії.
     17. Відповідні  положення  розділу  4  Частини  XI  Конвенції
тлумачаться і застосовуються відповідно до цієї Угоди.
                      Розділ 2. Підприємство
     1. Функції   Підприємства  виконуються  Секретаріатом  Органу
доти, доки воно не почне функціонувати незалежно від Секретаріату.
Генеральний  секретар  Органу  призначає  з  числа  співробітників
Органу тимчасового Генерального директора,  який курирує виконання
цих функцій Секретаріатом.
     Такими функціями є:
     a) моніторинг  та огляд тенденцій і подій,  що відносяться до
глибоководної видобувної діяльності на  морському  дні,  включаючи
регулярний аналіз кон'юнктури на світовому ринку металів,  а також
цін на метали, відповідних тенденцій і перспектив;
     b) оцінка  результатів  морських наукових досліджень стосовно
до  діяльності  в  Районі,   передусім   досліджень,   присвячених
екологічному впливу діяльності в Районі;
     c) оцінка наявних даних щодо пошуку і розвідування, включаючи
критерії такої діяльності;
     d) оцінка технологічних досягнень,  які мають  відношення  до
діяльності в Районі,  зокрема технології щодо захисту і збереження
морського середовища;
     e) оцінка  інформації  і  даних про райони,  зарезервовані за
Органом;
     f) оцінка підходів до організації спільних підприємств;
     g) збирання інформації про наявність кваліфікованих кадрів;
     h) вивчення  варіантів управлінської політики для керівництва
Підприємством на різних етапах його функціонування.
     2. Спочатку  Підприємство  займається глибоководною розробкою
морського  дна  шляхом  організації  спільних  підприємств.  Після
затвердження  плану  роботи з розробки не для Підприємства,  а для
іншого  суб'єкта  права  або  після  отримання  Радою  заявки   на
діяльність  в  рамках  спільного з Підприємством підприємства Рада
розглядає питання про функціонування  Підприємства  незалежно  від
Секретаріату  Органу.  Якщо  діяльність  спільного з Підприємством
підприємства відповідає розумним комерційним принципам, Рада видає
на   підставі   пункту  2  статті  170  Конвенції  директиву,  яка
передбачає таке незалежне функціонування.
     3. Передбачене  в  пункті  3  статті  11 Додатка IV Конвенції
зобов'язання держав-учасниць фінансувати Підприємству одну ділянку
видобутку  не застосовується,  а держави-учасниці не несуть ніяких
зобов'язань по фінансуванню будь-яких операцій на  тій  або  іншій
ділянці  видобутку  Підприємства  або  в  рамках організованих ним
спільних підприємств.
     4. Зобов'язання,  які  діють щодо контракторів,  діють і щодо
Підприємства. Незважаючи на положення пункту 3 статті 153 і пункту
5  статті  3  Додатка III Конвенції,  план роботи для Підприємства
після  його  затвердження  має  форму  контракту,  укладеного  між
Органом і Підприємством.
     5. Контрактор,  який надав Органу  певну  ділянку  у  вигляді
зарезервованого  району,  має  переважне  право  на  організацію з
Підприємством спільного підприємства для розвідування  і  розробки
цього  району.  Якщо  протягом  15  років  з моменту початку свого
незалежного від Секретаріату Органу функціонування або ж - залежно
від  того,  що  буде пізніше - протягом 15 років з дати,  коли цей
район резервується за Органом.  Підприємство не  подає  заявку  на
план  роботи  по  здійсненню  діяльності  в такому зарезервованому
районі,  контрактор,  який виділив цей район, вправі подати заявку
на план роботи в цьому районі,  за таких умов, що він добросовісно
пропонує Підприємству партнерство у спільному підприємстві.
     6. Пункт  4 статті 170 Додатка IV та інші положення Конвенції
щодо Підприємства,  тлумачаться  і  застосовуються  відповідно  до
цього розділу.
                    Розділ 3. Прийняття рішень
     1. Загальна   політика   Органу  встановлюється  Асамблеєю  у
співробітництві з Радою.
     2. Як загальне правило,  рішення в органах Органу приймаються
консенсусом.
     3. Якщо  всі  зусилля  досягти рішення консенсусом вичерпані,
рішення  в  Асамблеї  приймаються  шляхом  голосування:  з  питань
процедури  -  більшістю присутніх і голосуючих держав,  а з питань
суті - більшістю у дві третини присутніх і голосуючих  членів,  як
це передбачається в пункті 8 статті 159 Конвенції.
     4. Рішення Асамблеї з будь-якого  питання,  яким  компетентна
займатися  також  і  Рада,  або  з  будь-якого  адміністративного,
бюджетного  або  фінансового   питання   приймаються   на   основі
рекомендацій  Ради.  Якщо  Асамблея не приймає рекомендацію Ради з
якого-небудь питання, вона повертає це питання Раді для подальшого
розгляду.  Рада переглядає це питання у світлі думок,  висловлених
Асамблеєю.
     5. Якщо  всі  зусилля  досягти рішення консенсусом вичерпані,
рішення в Раді приймаються шляхом голосування:  з питань процедури
-  більшістю  присутніх і голосуючих членів,  а з питань суті,  за
винятком випадків,  коли Конвенція передбачає прийняття  рішень  у
Раді консенсусом, - більшістю в дві третини присутніх і голосуючих
членів,  за умови,  що проти таких рішень не виступає більшість  в
будь-якій з камер,  згаданих у пункті 9. При прийнятті рішень Рада
прагне діяти в інтересах усіх членів Органу.
     6. У будь-якому випадку, коли вважається, що вичерпані не всі
зусилля по досягненню консенсусу в якому-небудь питанні, Рада може
відкласти прийняття рішення з метою сприяти подальшим переговорам.
     7. Рішення Асамблеї або Ради,  що мають фінансові чи бюджетні
наслідки, ухвалюються на основі рекомендацій Фінансового комітету.
     Положення пункту  8  b  і  c   статті   161   Конвенції   не
застосовуються.
     9. а) Кожна група держав,  яка обирається згідно з пунктом 15
a - c,  розглядається під час голосування в Раді у статусі камери.
Держави,  які розвиваються,  що обираються згідно з пунктом 15 d і
e, розглядаються під час голосування в Раді як одна камера.
     b) До виборів членів Ради Асамблея складає списки країн,  які
відповідають критеріям членства в групах держав, згаданих у пункті
15 a - d.  Якщо держава відповідає критеріям  членства  відразу  в
кількох  групах,  то  на виборах до Ради вона може висуватися лише
однією групою і під час голосування в Раді вона представляє тільки
цю групу.
     10. Кожна з  груп  держав,  згаданих  в  пункті  15  a  -  d,
представлена в Раді тими членами, яких вона висунула. Кожна з груп
висуває  рівно  стільки  кандидатів,  скільки  місць  їй  потрібно
заповнити.  Коли  кількість  потенціальних  кандидатів по кожній з
груп,  перелічених у пунктах 15 a - e,  перевищує кількість місць,
які  є  відповідно  для  кожної  з цих груп,  в порядку загального
правила застосовується принцип ротації.  Держави,  які входять  до
кожної з цих груп,  визначають,  як даний принцип застосовується в
цих групах.
     11. а)  Рада  затверджує  рекомендацію  Юридичної і технічної
комісії про затвердження плану роботи, якщо тільки більшістю в дві
третини  присутніх  і  голосуючих  її членів,  включаючи більшість
членів,  присутніх і голосуючих у кожній з  камер  Ради,  вона  не
постановляє  відхилити  план роботи.  Якщо Рада не приймає рішення
щодо рекомендації  про  затвердження  плану  роботи  у  приписаний
термін,  то після закінчення цього терміну рекомендація вважається
затвердженою Радою.  Приписаний термін складає звичайно  60  днів,
якщо тільки Рада не постановляє передбачити більш тривалий термін.
Якщо Комісія рекомендує відхилити  план  роботи  або  не  виносить
рекомендацію,  Рада може, незважаючи на це, затвердити план роботи
відповідно  до  своїх  правил  процедури,  які  регулюють  порядок
прийняття рішень з питань суті.
     b) Положення   пункту   2   і   статті   162   Конвенції   не
застосовуються.
     12. Коли виникає спір  з  приводу  відхилення  плану  роботи,
такий   спір  передається  на  розгляд  у  рамках  передбачених  у
Конвенції процедур урегулювання спорів.
     13. Рішення, що виносяться у Юридичній і технічній комісії на
голосування, приймаються більшістю присутніх і голосуючих членів.
     14. Підрозділи   B   і  C  розділу  4  Частини  XI  Конвенції
тлумачаться і застосовуються відповідно до цього розділу.
     15. Рада  складається  з  36  членів  Органу,  які обираються
Асамблеєю таким чином:
     a) чотири  члени обираються з числа тих держав-учасниць,  які
протягом останніх п'яти років,  за які  є  статистичні  дані,  або
споживали  понад  2  проценти від загального світового споживання,
або мали чистий імпорт у розмірі понад 2 проценти  від  загального
світового  імпорту сировинних товарів,  вироблених з тих категорій
корисних копалин,  які видобуватимуться в Районі,  за умови, що до
числа    цих    чотирьох    членів    входить    одна   з   держав
східно-європейського району,  яка має дуже  розвинену  по валовому
внутрішньому продукту економіку в цьому районі, та держава, яка на
дату набуття Конвенцією чинності має дуже  розвинену  по  валовому
внутрішньому продукту економіку,  якщо такі держави забажають бути
представлені у цій групі;
     b) чотири  члени  обираються  з числа восьми держав-учасниць,
які або безпосередньо,  або через своїх громадян зробили найбільші
капіталовкладення у підготовку і проведення діяльності в Районі;
     c) чотири  члени  обираються  з  числа  держав-учасниць,  які
завдяки   видобутку   в   районах,   що   знаходяться  під  їхньою
юрисдикцією,  є великими нетто-експортерами тих категорій корисних
копалин,  які  будуть  добуватися в Районі,  в тому числі не менше
двох держав,  що розвиваються,  для економіки яких  експорт  таких
корисних копалин має суттєве значення;
     d) шість  членів  обираються  з  числа  держав-учасниць,   що
розвиваються,   які   представляють  особливі  інтереси.  Особливі
інтереси, які мають бути представлені, включають інтереси держав з
великою чисельністю населення, держав, які не мають виходу до моря
або знаходяться у географічно несприятливому положенні,  острівних
держав,  держав, які є великими імпортерами тих категорій корисних
копалин, які видобуватимуться в Районі, держав, які є потенційними
виробниками таких корисних копалин, і найменш розвинених держав;
     e) вісімнадцять  членів  обираються  відповідно  до  принципу
забезпечення  справедливого географічного розподілу місць у Раді в
цілому,  за умови,  що на підставі  цього  підпункту  від  кожного
географічного   району   обирається   не   менше   одного   члена.
Географічними регіонами  з  цією  метою  є  Африка,  Азія,  Східна
Європа,  Латинська Америка та Карибський басейн, Західна Європа та
інші країни.
     16. Положення    пункту    1    статті   161   Конвенції   не
застосовуються.
                Розділ 4. Конференція щодо огляду
     Положення пунктів 1,  3 і 4  статті  155  Конвенції  стосовно
Конференції щодо огляду не застосовуються. Незважаючи на положення
пункту 2 статті 314 Конвенції, Асамблея за рекомендацією Ради може
в  будь-який час зробити огляд питань,  згаданих в пункті 1 статті
155  Конвенції.  Поправки   щодо   цієї   Угоди   і   Частини   XI
регламентуються процедурами,  викладеними у статтях 314, 315 і 316
Конвенції, при тому що зберігаються принципи, режим та інші умови,
згадані  в пункті 2 статті 155 Конвенції,  і не зачіпаються права,
згадані в пункті 5 названої статті.
                  Розділ 5. Передача технології
     1. На додаток  до  положень  статті  144  Конвенції  передача
технології для цілей Частини XI регулюється такими принципами:
     a) Підприємство,  а  також  держави,  що  розвиваються,   які
бажають  придбати технологію глибоководної розробки морського дна,
прагнуть придбати  таку  технологію  на  справедливих  і  розумних
комерційних  умовах  на відкритому ринку або за допомогою спільних
підприємств;
     b) якщо Підприємство або  держави,  які  розвиваються,  не  в
змозі придбати технологію глибоководної розробки морського дна, то
Орган може попросити всіх або кого-небудь з контракторів,  а також
державу (держави),  яка за них поручилася, співробітничати з ним в
тому,  щоб полегшити придбання технології  глибоководної  розробки
морського   дна   Підприємством  або  організованим  ним  спільним
підприємством  або  державою  (державами),  що  розвивається,  яке
прагне   придбати  таку  технологію  на  справедливих  і  розумних
комерційних  умовах,  відповідно  до  ефективного   захисту   прав
інтелектуальної власності. Держави-учасниці зобов'язуються всіляко
та  ефективно  співробітничати   з   Органом   у   цих   цілях   і
забезпечувати,  щоб  контрактори,  за яких вони поручилися,  також
всіляко співробітничали з Органом;
     c) як    загальне    правило,   держави-учасниці   розвивають
міжнародне  технічне  і  наукове  співробітництво  у   зв'язку   з
діяльністю в Районі або між заінтересованими сторонами, або шляхом
розробки програм професійної  підготовки,  технічної  допомоги  та
наукового співробітництва у галузях морської науки і технології та
захисту і збереження морського середовища.
     2. Положення   статті   5   Додатка    III    Конвенції    не
застосовуються.
             Розділ 6. Політика в галузі виробництва
     1. Політика  Органу в галузі виробництва грунтується на таких
принципах:
     a) освоєння  ресурсів  Району  здійснюється   відповідно   до
розумних комерційних принципів;
     b) щодо  діяльності   в   Районі   застосовуються   положення
Генеральної угоди  щодо  тарифів  і  торгівлі  (  995_264  ),   її
відповідних кодексів і укладених на її підставі угод або угод,  що
її замінюють;
     c) зокрема, субсидування діяльності в Районі не допускається,
за винятком тих випадків, коли воно може бути дозволене відповідно
до  угод,  згаданих у підпункті b.  Поняття субсидування для цілей
цих принципів визначається  положеннями  згаданих  у  підпункті  b
угод;
     d) виключається дискримінація між  корисними  копалинами,  що
видобуваються  в  Районі та з інших джерел.  Такі корисні копалини
або вироблені з  них  на  імпорт  сировинні  товари  не  отримують
преференційного доступу на ринки, зокрема:
     і) за рахунок тарифних або нетарифних бар'єрів; і
     іі) за рахунок надання  державами-учасницями  преференційного
доступу  таким  корисним  копалинам  або  сировинним товарам,  які
виробляються їхніми державними  підприємствами  або  фізичними  чи
юридичними особами,  які мають їхнє громадянство або контролюються
ними чи їхніми громадянами;
     e) у плані роботи з розробки,  що затверджується Органом щодо
кожної ділянки видобутку, зазначається гаданий графік виробництва,
який включає розрахункові максимальні обсяги корисних копалин,  що
видобуватимуться в рік за планом роботи;
     f) при врегулюванні спорів щодо  положень  угод,  згаданих  у
підпункті b, застосовується нижченаведене:
     і) коли  відповідні  держави-учасниці є сторонами таких угод,
вони звертаються до процедур урегулювання спорів,  передбачених  у
цих угодах;
     іі) коли одна чи більше з відповідних  держав-учасниць  не  є
сторонами  таких  угод,  вони звертаються до процедур урегулювання
спорів, передбачених у Конвенції;
     g) в обставинах, коли на підставі названих у підпункті b угод
виноситься   визначення  про  те,  що  держава-учасниця  займалася
субсидуванням,  яке заборонене або негативно вплинуло на  інтереси
іншої    держави-учасниці,    а    відповідною  державою-учасницею
(державами-учасницями)   не   було   вжито    належних    заходів,
держава-учасниця може просити Раду вжити належних заходів.
     2. Принципи,  викладені  в  пункті  1,  не  зачіпають права і
обов'язки,  що випливають з будь-яких положень  угод,  згаданих  у
пункті  1  b,  рівно  як  і відповідних угод про вільну торгівлю і
митні  союзи,  у  відносинах  між  державами-учасницями,   які   є
сторонами таких угод.
     3. Отримання контрактором субсидій окрім  тих,  що  дозволені
угодами, згаданими  в  пункті   1   b,   являє   собою   порушення
основоположних   умов   контракту,   що  утворює  план  роботи  на
здійснення діяльності в Районі.
     4. Будь-яка держава-учасниця,  у якої є підстави  гадати,  що
мало місце порушення вимог пунктів 1 b - d або 3,  може звернутися
до процедур урегулювання спорів відповідно до пункту 1 f або g.
     5. Держава-учасниця  може в будь-який час звернути увагу Ради
на діяльність,  яка, на її думку, не відповідає вимогам пункту 1 b
- d.
     6. Орган  розробляє   норми,   правила   і   процедури,   які
забезпечують   здійснення   положень   цього   розділу,  включаючи
відповідні норми,  правила і процедури,  що регулюють затвердження
планів роботи.
     7. Положення пунктів 1 - 7 і 9 статті 151,  пункту 2 g статті
162 і пункту 2 n статті 165 Конвенції,  а також пункт 5 статті 6 і
стаття 7 її Додатка III не застосовуються.
                  Розділ 7. Економічна допомога
     1. Політика   Органу   з   надання   допомоги   країнам,   що
розвиваються, для  експортних  надходжень  або  економіки  в  яких
виникли  серйозні негативні наслідки в результаті зниження ціни на
відповідний вид корисних копалин  або  зменшення  обсягу  експорту
такого виду корисних копалин у тій мірі,  в якій таке зниження або
зменшення спричинено діяльністю в  Районі,  грунтується  на  таких
принципах:
     a) з   тієї  частки  своїх  коштів,  які  перевищують  кошти,
потрібні для покриття його адміністративних витрат, Орган засновує
фонд  економічної  допомоги.  Обсяг коштів,  які виділяються на ці
цілі,  періодично визначається Радою за рекомендацією  Фінансового
комітету.    Для    заснування    фонду    економічної    допомоги
використовуються тільки кошти,  які надходять у  вигляді  платежів
контракторів, включаючи Підприємство, і добровільних внесків;
     b) допомогу   з  коштів  фонду  економічної  допомоги  Органу
отримують держави-виробники на суші,  що  розвиваються,  економіка
яких,    як   встановлюється,   серйозно   постраждала   внаслідок
глибоководного видобутку корисних копалин морського дна;
     c) допомога  з коштів фонду потерпілим державам-виробникам на
суші,  що розвиваються, надається Органом у відповідних випадках у
співробітництві   з   існуючими   всесвітніми   або  регіональними
установами з питань розвитку,  які мають інфраструктуру  і  досвід
для реалізації таких програм допомоги;
     d) обсяг і тривалість такої допомоги визначаються  в  кожному
окремому випадку. При цьому належним чином враховуються характер і
масштабність   проблем,   з    якими    зустрічаються    потерпілі
держави-виробники на суші, що розвиваються.
     2. Пункт  10  статті  151  Конвенції  реалізується  у вигляді
заходів економічної допомоги,  зазначених у пункті 1.  Пункт  2  l
статті 160, пункт 2 n статті 162, пункт 2 d статті 164, підпункт f
статті  171  і  пункт  2  с  статті  173   Конвенції   тлумачаться
відповідним чином.
               Розділ 8. Фінансові умови контрактів
     1. При  встановленні норм,  правил і процедур,  які регулюють
фінансові умови контрактів, за основу беруться такі принципи:
     а) система виплат Органу є справедливою як  для  контрактора,
так  і для Органу і передбачає належні засоби визначення того,  чи
дотримується контрактор такої системи;
     b) ставки  виплат  за  цією  системою  мають бути в межах тих
ставок,  які існують  в  галузі  видобутку  тих  же  або  подібних
корисних  копалин на суші,  з тим щоб уникнути штучного підвищення
або  зниження  конкурентоспроможності  розробників   глибоководних
районів морського дна;
     c) система не  повинна  бути  складною  і  спричиняти  значні
адміністративні  витрати для Органу або для контрактора.  Належить
розглянути питання про прийняття системи плати за  право  розробки
надр  або  сполучення такої системи з системою участі в прибутках.
Якщо  ухвалюється  рішення  на  користь   альтернативних   систем,
контрактор   має  право  вибрати  систему,  застосовну  щодо  його
контракту.  Однак   будь-яка   наступна   зміна   у   виборі   між
альтернативними  системами  здійснюється  за  угодою між Органом і
контрактором;
     d) річний фіксований збір підлягає виплаті,  починаючи з дати
початку промислового виробництва.  Цей збір може зараховуватися  в
рахунок інших платежів, що припадають за системою, яка приймається
відповідно до підпункту с. Розмір збору встановлюється Радою;
     e) система виплат може періодично переглядатися з урахуванням
зміни    обстановки.    Будь-які    зміни     застосовуються     у
недискримінаційному  порядку.  До  діючих  контрактів  такі  зміни
можуть  застосовуватись  лише  за  вибором  контрактора.  Будь-яка
наступна зміна у виборі між альтернативними системами відбувається
за угодою між Органом і контрактором;
     f) спори щодо тлумачення або застосування норм і правил,  які
грунтуються  на  цих  принципах,  підпадають  під   дію   процедур
урегулювання спорів, передбачених у Конвенції.
     2. Положення  пунктів  3 - 10 статті 13 Додатка III Конвенції
не застосовуються.
     3. Щодо  здійснення пункту 2 статті 13 Додатка III Конвенції,
то збір  за  розгляд  заявки  на  затвердження  плану  роботи,  що
обмежується  одним  етапом  (або  етапом розвідування,  або етапом
розробки), становить 250 000 дол. США.
                   Розділ 9. Фінансовий комітет
     1. Цим засновується Фінансовий комітет.  До  складу  Комітету
входять  15  членів,  які  мають належну кваліфікацію у фінансових
питаннях. Держави-учасниці висувають кандидатів, які мають високий
рівень компетентності та сумлінності.
     2. Серед членів Фінансового комітету  не  повинно  бути  двох
громадян однієї і тієї ж держави-учасниці.
     3. Члени  Фінансового  комітету  обираються Асамблеєю,  і при
цьому  належним  чином  враховується  необхідність   справедливого
географічного  розподілу  і  представництва  особливих  інтересів.
Кожна з груп держав,  перелічених у пункті 15 а, b, c, і d розділу
3  цього Додатка,  представлена в Комітеті принаймні одним членом.
Доти, доки Орган не матиме у своєму розпорядженні достатніх коштів
на  покриття  своїх  адміністративних  витрат  не  з  установлених
внесків,  до числа членів Комітету включаються представники  п'яти
держав  з  найбільшими  фінансовими  внесками до адміністративного
бюджету Органу.  Згодом  вибори  одного  члена  від  кожної  групи
проводяться  на  основі  висування  кандидатур членами відповідної
групи,  що не виключає можливості виборів  додаткових  членів  від
кожної групи.
     4. Члени  Фінансового комітету перебувають на посаді протягом
п'яти років. Вони можуть бути переобрані на новий термін.
     5. У  разі  смерті,  втрати  працездатності  або виходу члена
Фінансового  комітету  у  відставку  до  закінчення  строку   його
повноважень  Асамблея  обирає  на  решту терміну повноважень члена
Комітету,  який представляє той же географічний регіон  або  ту  ж
групу держав.
     6. Члени  Фінансового  комітету  не  повинні  мати  фінансову
заінтересованість  у  будь-якій   діяльності,   що   пов'язана   з
питаннями,  з яких Комітету доручено виносити рекомендації. Навіть
після  припинення  своїх  функцій  вони  не  розголошують   ніякої
конфіденційної  інформації,  яка  стала  їм  відома  в  силу їхніх
обов'язків, що їх вони виконують в Органі.
     7. Рекомендації Фінансового комітету враховуються Асамблеєю і
Радою під час прийняття рішень з таких питань:
     a) проекти фінансових норм, правил і процедур органів Органу,
а також управління фінансами та внутрішнє фінансове функціонування
Органу;
     b) установлення внесків членів до  адміністративного  бюджету
Органу відповідно до пункту 2 е статті 160 Конвенції;
     c) усі актуальні фінансові питання,  включаючи запропонований
річний   бюджет,   підготовлений   Генеральним  секретарем  Органу
відповідно  до  статті  172  Конвенції,   та   фінансові   аспекти
здійснення програм роботи Секретаріату;
     d) адміністративний бюджет;
     e) фінансові зобов'язання держав-учасниць,  які випливають із
здійснення    цієї    Угоди    і    Частини    XI,     а     також
адміністративно-бюджетні  наслідки  пропозицій  і рекомендацій, що
передбачають витрачання коштів Органу;
     f) норми,   правила   і   процедури  справедливого  розподілу
фінансових  та  інших  економічних  вигод,  що  їх  отримують  від
діяльності в Районі, та рішення, що ухвалюються на їхній основі.
     8. Рішення  з  питань  процедури  ухвалюються  у  Фінансовому
комітеті більшістю присутніх і голосуючих членів. Рішення з питань
суті приймаються консенсусом.
     9. Із заснуванням відповідно  до  цього  розділу  Фінансового
комітету  вимоги  пункту  2  v статті 162 Конвенції про заснування
допоміжного  органу,  який  займався  б   фінансовими   питаннями,
вважаються виконаним.



 

 

попередній документ наступний документ
архів-2004
Партнеры


Правовые ресурсы