LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Про запобіжне затримання особи

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року


                    З А К О Н  У К Р А Ї Н И
 
    ( Дію Закону припинено на підставі Постанови ВР
      N 319/94-ВР від 22.12.94, ВВР, 1995, N 1, ст. 5 )
 
    ( Дію Закону продовжено до 1 липня 1995 року згідно з
      Постановою ВР N 319/94-ВР ( 319/94-ВР ) від 22.12.94,
      ВВР, 1995, N 1, ст.5 )
 
    ( Дію Закону припинено згідно з Постановою ВР
      N 151/94-ВР ( 151/94-ВР ) від 29.07.94, ВВР, 1994, N 38,
      ст.347 )
 
                  Про запобіжне затримання особи
 
     ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 38, ст.346 )
 
     ( Вводиться в дію Постановою ВР N 151/94-ВР від 29.07.94,
       ВВР, 1994, N 38, ст.347 )
 
 
 
     Враховуючи, що   злочинність   в  країні  набуває  все  більш
організованого  і  жорсткого  характеру,  та  з  метою   посилення
забезпечення захисту громадян, інтересів суспільства і держави від
злочинних  посягань  у  складі  організованих  груп,   цей   Закон
передбачає  тимчасове  запровадження  запобіжного затримання осіб,
запідозрених у підготовці або вчиненні тяжких злочинів.
 
     Стаття 1. Запобіжне затримання особи
 
     Запобіжне затримання особи здійснюється уповноваженими на  це
державними  органами  з  метою недопущення та припинення злочинних
посягань, які вчинюються бандами та іншими організованими групами.
     Підставою для  затримання  є  мотивована постанова начальника
органу внутрішніх справ або органу служби  безпеки,  санкціонована
прокурором.
 
     Стаття 2. Порядок запобіжного затримання особи
 
     За наявності достатніх даних, отриманих відповідно до законів
України,  які дають підстави підозрювати  особу  у  готуванні  або
вчиненні  тяжких злочинів у складі організованої групи,  начальник
органу внутрішніх справ або органу служби безпеки вправі затримати
таку особу терміном до 30 діб.
     Затримання здійснюється  на  основі   мотивованої   постанови
начальника  органу  внутрішніх  справ  або органу служби безпеки з
санкції  прокурора,  з  якою  затримана  особа  ознайомлюється  не
пізніше 24 годин з моменту її затримання.
     При вирішенні  питання  про   дачу   санкції   на   запобіжне
затримання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами,
що дають підстави для затримання.
     Запобіжне затримання  не  застосовується  до  вагітних жінок,
жінок  старше  55  років  та  жінок,  які  мають  дітей  віком  до
чотирнадцяти років,  інвалідів I групи, чоловіків старше 60 років,
а також до осіб,  які не досягли віку,  з якого настає кримінальна
відповідальність.
     Право дачі санкції на запобіжне затримання мають  Генеральний
прокурор України,  прокурори Республіки Крим, областей, міст Києва
та Севастополя та прирівняні до  них  прокурори, їх заступники,  а
також прокурори міст та районів.
 
     Стаття 3. Права затриманого
 
     Затриманій особі гарантується право на оскарження запобіжного
затримання,  допомогу  адвоката  при  оскарженні  дій   начальника
органу, який  виніс  постанову  про  затримання,  прокурора;  мати
побачення з адвокатом не пізніше 24 годин з моменту  затримання  у
присутності   посадової   особи   органу,  що  здійснив  запобіжне
затримання; знати,  в чому вона підозрюється, і давати пояснення з
цього  приводу;  мати  побачення  з  близькими родичами в порядку,
встановленому законодавством.
 
     Стаття 4. Порядок оскарження запобіжного затримання
 
     Затримана особа має право оскаржити постанову  про  запобіжне
затримання до   суду   в   порядку,  передбаченому  статтею  236-3
Кримінально-процесуального кодексу  України  ( 1002-05 ).
     Розгляд скарги  здійснюється  відповідно  до   статті   236-4
Кримінально-процесуального кодексу України.
 
     Стаття 5. Строки запобіжного затримання
 
     Строк запобіжного затримання визначається постановою про його
застосування.   Цей  строк  може  бути  скорочено  або  продовжено
прокурором  при дачі санкції на запобіжне затримання,  але не може
перевищувати максимального строку,  передбаченого статтею 2  цього
Закону.  Після  закінчення  цього  терміну  особа,  якщо в її діях
не  виявлено  складу  злочину,  має бути негайно звільнена, про що
повідомляється прокурор, який дав санкцію на затримання.
     За рішенням  прокурора,  який  дав   санкцію   на   запобіжне
затримання,  або  за рішенням прокурора вищої інстанції особа може
бути звільнена до закінчення  визначеного  відповідною  постановою
строку запобіжного затримання.
     Якщо протягом строку  запобіжного  затримання  в  діях  особи
встановлено  ознаки  злочину,  щодо  неї  порушується  кримінальна
справа в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом
України. У разі обрання щодо  цієї  особи  як  запобіжного  заходу
взяття під  варту  час  запобіжного  затримання  зараховується  до
строку перебування під вартою.
 
     Стаття 6. Виконання постанови про запобіжне затримання
 
     Постанова про    запобіжне   затримання   особи   виконується
органом,  який  її виніс. Затриманих тримають в слідчому ізоляторі
або   в   ізоляторі  тимчасового  тримання.  Порядок  їх  тримання
визначається спільною інструкцією  Міністерства  внутрішніх  справ
України та Служби безпеки України,  яка погоджується з Генеральною
прокуратурою України.
 
     Стаття 7. Заходи піклування про осіб, які перебувають
               на утриманні затриманої особи
 
     Коли у  затриманого  на  утриманні  є  неповнолітні  діти  чи
непрацездатні  родичі,  які  залишаються  без  догляду,  начальник
органу, який    виніс    постанову   про   запобіжне   затримання,
зобов'язаний вжити необхідних  заходів  щодо  передачі  зазначених
осіб  під  опіку родичів або влаштування їх у відповідні установи.
Про вжиті заходи начальник органу письмово повідомляє прокурора та
затриману особу. Копія листа приєднується до матеріалів справи про
запобіжне затримання.
 
     Стаття 8. Заходи щодо охорони майна затриманого
 
     У разі запобіжного затримання особи  орган  внутрішніх  справ
або  орган  служби безпеки зобов'язаний вжити заходів щодо охорони
майна та житла затриманого, якщо вони залишаються без догляду.
 
     Стаття 9. Повідомлення про запобіжне затримання
 
     Про запобіжне  затримання  особи  і  місце   її   перебування
посадова   особа   органу   внутрішніх  справ  чи  служби  безпеки
зобов'язана протягом 24 годин повідомити  дружину  (чоловіка)  або
іншого близького родича,  а у необхідних випадках також повідомити
про це за місцем роботи затриманого.
     Про застосування   запобіжного   затримання  щодо  іноземного
громадянина протягом доби повідомляється Міністерство  закордонних
справ України.
 
     Стаття 10. Право на відшкодування шкоди
 
     Затримана особа, вина якої у готуванні або вчиненні злочинів,
передбачених частиною  першою  статті  2  цього  Закону,  не  була
доведена,  має право на відшкодування в повному обсязі завданої їй
матеріальної та моральної шкоди згідно з чинним законодавством.
 
     Стаття 11. Процесуальні дії, які проводяться після
                запобіжного затримання особи
 
     Після запобіжного    затримання    особи   і   до   порушення
кримінальної справи можуть проводитись  дії,  передбачені  Законом
України "Про   оперативно-розшукову   діяльність"   (  2135-12  ),
ознайомлення  чи  вилучення  на   строк   запобіжного   затримання
документів  та  матеріалів,  які  мають  значення для розкриття та
припинення     злочину,     ревізії,      попередні      перевірки
фінансово-економічної  діяльності  затриманої  особи,  а  також за
погодженням з прокурором  огляд  приміщень,  споруд,  транспортних
засобів,  техніки,  що  знаходились  у  розпорядженні затриманого,
особистий    огляд,    експертизи,    результати    яких    можуть
використовуватися як підстави для порушення кримінальної справи та
докази по ній.
     У разі виникнення невідповідностей між нормами  цього  Закону
та нормами Кримінально-процесуального кодексу України  (  1001-05,
1002-05,   1003-05   )   до    порушення    кримінальної    справи
застосовуються норми цього Закону.
 
 
 Президент України                                    Л.КУЧМА
 
 м. Київ, 29 липня 1994 року
      N 150/94-ВР




 

 

попередній документ наступний документ
архів-2004
Партнеры


Правовые ресурсы