LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



При вирішенні спору про спадкування майна, що належало колгоспному двору, слід виходити з того, що за загальними правилами спадкування спадщина на частку в цьому майні члена двору відкривається, якщо його смерть мала місце після 30 червня 1990 р.

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року



                СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                            20.07.1994
                             (Витяг)
     У березні  1993 р.  К.  пред'явила позов до Б.  про  визнання
недійсним  свідоцтва  про  право  на  спадкування за законом,  про
продовження строку на прийняття спадщини  та  про  визнання  права
власності на спадкове майно.
     Позивачка зазначала,  що  після  смерті  її  батька  Н.,  яка
сталася 14 червня 1985 р.,  для неї відкрилась спадщина  на  майно
колгоспного двору відповідно до  вимог ст. 563  Цивільного кодексу
( 1540-06 ). Мати відповідача - Б.О. поселилась у цей двір з її та
батька  дозволу  тимчасово.  Проте  коли  10  лютого 1992 р.  вона
померла,  нотаріальна  контора  неправильно   видала   відповідачу
свідоцтво  про  право  на спадщину за законом на майно колгоспного
двору.
     Посилаючись на те,  що після смерті  батька,  який був єдиним
членом колгоспного двору,  відкрилась спадщина  на  належне  двору
майно,  щодо якого вона та сестри є спадкоємцями першої черги,  К.
просила суд про задоволення позовних вимог.
     Рішенням судової  колегії  в  цивільних  справах  Волинського
обласного суду від 2 червня 1994 р. в позові відмовлено.
     В касаційній  скарзі  К.  просить  скасувати  рішення судової
колегії обласного суду і  постановити  нове  рішення  на  підставі
вимог,   передбачених   ст.  529   Цивільного    кодексу   України
( 1540-06  ),  посилаючись на те,  що її батько Н.  не перебував у
зареєстрованому шлюбі з матір'ю відповідача - Б.О., а тому вона не
набула  права  на  майно  колгоспного  двору після його смерті,  в
зв'язку з чим на спірне майно повинні поширюватись правила ст. 563
Цивільного кодексу.
     Судова колегія в цивільних справах  Верховного  Суду  України
визнала,  що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню з таких
підстав.
     Судом встановлено,  що господарство,  головою якого  був  Н.,
було  колгоспним  двором.  Позивачка  є  дочкою Н.,  який помер 15
червня 1985   р.   Мати   відповідача   -  Б.О.  значилась  членом
колгоспного двору в с.  Шепель,  але з 1977 р.  фактично жила  без
реєстрації  шлюбу  з Н.  і була членом його двору,  перевезла сюди
худобу,  меблі,  інше майно,  як член сім'ї Н.  вела з ним спільне
господарство,  працювала  з  1979  р.  по  1988 р.  в колективному
сільськогосподарському підприємстві "Нива".
     Зазначені обставини   підтверджуються   поясненнями   сторін,
показаннями   свідків,   виписками    з    погосподарських    книг
Іваничівської    та    Шепельської    сільських   рад,   довідками
сільськогосподарських підприємств  "Нива"  і  "Шепель"  та  іншими
доказами,  яким суд дав оцінку відповідно до вимог статей 62,  203
ЦПК України ( 1501-06, 1502-06 ).
     За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те,  що
мати відповідача Б.О.  була членом колгоспного двору  Н.  і  після
його смерті спадщина в цьому дворі не відкривалась,  оскільки вона
залишилась в ньому останнім членом. Тому необгрунтованими є доводи
скарги про те, що в даному випадку повинні застосовуватись правила
ст.  13   Кодексу   про   шлюб  та  сім'ю  України  (  2006-07  ),
ст. 529 Цивільного кодексу ( 1540-06 ),  а не ст.  563 останнього,
згідно з якою на той час застосовувались  загальні  положення  про
спадкування,  якщо  після  смерті  члена  колгоспного  двору інших
членів двору не залишалось.  Вирішуючи спір, суд правильно взяв до
уваги ст. 563 Цивільного кодексу ( 1540-06 ), оскільки майно двору
належало на праві сумісної власності його членам Н.  та Б.О.  (ст.
120 Цивільного кодексу). Коли ж Н. помер, Б.О. на тих же підставах
продовжувала володіти і користуватись цим майном.  Після її смерті
відповідач Б.  у встановленому порядку отримав свідоцтво про право
на спадкування за законом згаданого майна.
     Враховуючи, що    рішення    суду   відповідає   встановленим
обставинам справи,  вимогам закону,  судова колегія залишила  його
без зміни.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 3 (частина 2), 1995 р.
 




 

 

попередній документ наступний документ
архів-2001
Партнеры


Правовые ресурсы