LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Частка того з подружжя, якому належав будинок, що визнаний спільною власністю, в зв"язку з істотним збільшенням його в цінності внаслідок трудових або грошових затрат подружжя, має бути збільшена на суму вартості будинку до його поліпшення. Суд може ...

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року



               ПРЕЗИДІЯ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
                            14.07.1994
 
                             (Витяг)
     У квітні 1988 р.  Ш.  А.  звернулась з позовом до Ш.  Т.  про
поділ майна  подружжя.  Позивачка  зазначала,  що  з  відповідачем
перебувала в шлюбі з 1961 р. по 1968 р., в період якого побудували
будинок  та  придбали  автомобіль.  Посилаючись  на  те,  що  шлюб
розірвано,  просила  виділити  їй  в  натурі 1/2 частину будинку і
стягнути компенсацію за 1/2 частину автомобіля. В процесі розгляду
справи  позивачка  змінила  свої  вимоги  і  просила виділити їй в
натурі   1/2   частину   будинку.   Справа   судами   розглядалась
неодноразово.   Рішенням   Бершадського   районного   суду   позов
задоволено частково. Стягнуто на її користь грошову компенсацію за
належну  їй  частину  будинку  в  сумі  2524812  крб.  Визнано  за
відповідачем право власності на будинок.
     В касаційному порядку  справа  не  розглядалась.  У  протесті
заступника  Голови  Верховного  Суду України ставиться питання про
скасування рішення суду,  оскільки  воно  грунтується  на  неповно
з'ясованих обставинах, що мають значення для справи.
     Президія Вінницького   обласного  суду  знайшла,  що  протест
обгрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
     Задовольняючи вимоги, суд виходив з того, що кожній із сторін
належить  по  1/2  частині  збудованого  разом  будинку,  вартістю
5049625 крб.  Проте з такими висновками суду погодитись не  можна,
оскільки  він  зроблений  на  недостатньо  перевірених  обставинах
справи.  Як вбачається з матеріалів  справи,  згідно  з  договором
дарування  будинок  вартістю  на  той час (1959 р.) 1070 крб.  був
подарований відповідачу.
     Відповідно до ст.  24 КпШС України ( 2006-07 ) майно, належне
одному  з  подружжя  до  укладення  шлюбу,  а також отримане ним в
період шлюбу в дар чи в порядку спадкування, є власністю кожного з
них.  Вартість  будинку  на  час розгляду справи становила 5049625
крб.  За період шлюбу вартість будинку збільшилась на 2474773 крб.
в зв'язку з його поліпшенням подружжям. Виходячи з наведеного, суд
на підставі ст.  25 КпШС України визнав  будинок  спільним  майном
подружжя,  але  при  визначенні  їх часток у спільній власності не
врахував, що на суму вартості будинку до його поліпшення мала бути
збільшена частка того з подружжя, якому він належав.
     Суд не  обговорив  й  питання про можливість поділу будинку в
натурі, хоча експерт дав висновок про можливість такого поділу.
     У п.  7  постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  N   7
( v0007700-91  ) від 4 жовтня 1991 р.  (з наступними змінами) "Про
практику  застосування  судами  законодавства,  що  регулює  право
власності  громадян на жилий будинок" роз'яснено,  що коли сторона
оспорює  рішення  виконкому  щодо  дозволу  на  переобладнання  та
перепланування  і  воно є обгрунтованим,  суд може не погодитись з
ним,  мотивуючи це в рішенні, але судом це роз'яснення не взято до
уваги.
     Крім того,  суд не  врахував,  що  Ш.  А.  після  задоволення
попереднім  рішенням її вимог подарувала належну їй частину 39/100
дочці і останню до участі в справі не притягнув та не з'ясував, чи
не визнавався цей договір дарування недійсним.
     Виходячи з  наведеного,  президія  обласного  суду  скасувала
рішення, а справу направила на новий розгляд.
 
 "Бюлетень законодавства  і  юридичної  практики  України",  N   3
(частина 2), 1995 р.
 




 

 

попередній документ наступний документ
архів-1999
Партнеры


Правовые ресурсы