LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України та до Положення про комісії в справах неповнолітніх Української РСР

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року



                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И
         Про внесення змін і доповнень до Кримінального і
        Кримінально-процесуального кодексів України та до
         Положення  про  комісії  в справах неповнолітніх
                         Української РСР
 
     ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 11, ст.48 з 
       поправкою, опублікованою у Відомостях Верховної Ради 
       (ВВР) 1995, N 23 )
     ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР
       N 245/94-ВР від 15.11.94, ВВР 1994, N 49, ст.432 )
                                       з Кодексом
       N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності
       01.09.2001 )
 
 
     Верховна Рада України     п о с т а н о в л я є :
     (  Розділ  I  втратив чинність на підставі Кодексу N 2341-III
( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності 01.09.2001 )
 
     II. Внести  до  Кримінально-процесуального   кодексу  України
( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) такі доповнення і зміни:
     1. Доповнити Кодекс статтями 7-3, 232-1,  448  і  449  такого
змісту:
     "Стаття 7-3. Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні
                  діяння,  вчинені особою,  яка не досягла віку, з
                  якого можлива кримінальна відповідальність
     Слідчий, встановивши  в  кримінальній  справі,  що  суспільно
небезпечне діяння, вчинене особою у віці від одинадцяти років і до
виповнення віку, з  якого  можлива  кримінальна  відповідальність,
виносить мотивовану постанову про закриття справи та  застосування
до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.  Справа
разом з постановою направляється прокурору.
     Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову, а також  його
батькам або особам, що їх  замінюють,  перед  направленням  справи
прокурору  надається можливість ознайомитись з  усіма  матеріалами
справи,  при  цьому  вони  мають  право  користуватися   послугами
захисника.
     Якщо встановлено, що особу, яка вчинила у віці від одинадцяти
до чотирнадцяти років  суспільно  небезпечне  діяння,  передбачене
статтею 7-1 Кримінального кодексу України, необхідно у  зв'язку  з
цим негайно  ізолювати,  то  за  постановою  слідчого  або  органу
дізнання, санкціонованою  прокурором,  її  може  бути  поміщено  у
приймальник-розподільник для неповнолітніх на  строк  до  30  діб.
Участь захисника у цьому разі забезпечується з  моменту  поміщення
неповнолітнього у приймальник-розподільник.
     Слідчий, встановивши  в  кримінальній  справі,  що  суспільно
небезпечне   діяння    вчинено    дитиною,    яка    не    досягла
одинадцятирічного віку, виносить постанову про закриття  справи  з
додержанням вимог частини другої цієї статті,  про  що  повідомляє
прокурора і комісію в справах неповнолітніх за  місцем  проживання
дитини";
     "Стаття 232-1. Дії прокурора по справах про застосування  до
                    неповнолітніх примусових   заходів  виховного
                    характеру
     Одержавши  від  слідчого  закриту  кримінальну  справу,    що
надійшла  в  порядку,  передбаченому  статтями  7-3  або  9  цього
Кодексу, прокурор  перевіряє  повноту  проведеного  розслідування,
законність постанови і приймає одне з таких рішень:
     1) дає письмову  згоду  з  постановою  слідчого  і  направляє
справу до  суду  для  застосування  примусових  заходів  виховного
характеру;
     2) скасовує постанову  слідчого  і  повертає  йому  справу  з
письмовими вказівками;
     3) змінює постанову слідчого або виносить нову постанову";
     "Стаття 448. Питання, які підлягають вирішенню судом у
                  справах   про  застосування  примусових  заходів
                  виховного характеру
     Заслухавши у судовому засіданні думки прокурора  і  захисника
щодо справи, яка надійшла згідно з пунктом 1  статті  232-1  цього
Кодексу, суд виходить у нарадчу кімнату для винесення  ухвали,  де
вирішує такі питання:
     1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого
провадилося попереднє слідство;
     2) чи  винна  у  цьому  діянні особа, щодо якої розглядається
справа;
     3)  який  саме  примусовий  захід  виховного   характеру    з
передбачених статтею 11 Кримінального кодексу України ( 2001-05  )
має бути застосовано до цієї особи.
     За результатами розгляду цих справ суд виносить ухвалу.
     Стаття 449. Оскарження   ухвали   суду   про  застосування
                 примусових  заходів  виховного   характеру   або
                 внесення на неї подання прокурора
     На ухвалу, винесену судом у порядку,  передбаченому  статтями
447 і 448 цього Кодексу, може бути  подано  касаційну  скаргу  або
внесено окреме подання прокурора у загальному порядку".
     2. У статті 6:
     пункт 5 викласти у такій редакції:
     "5) щодо особи, яка не  досягла  на  час  вчинення  суспільно
небезпечного діяння одинадцятирічного віку";
     доповнити статтю частиною п'ятою  такого змісту:
     "У разі наявності достатніх  підстав  вважати,  що  суспільно
небезпечне діяння вчинено особою, яка  досягла  одинадцяти  років,
але до виповнення віку, з якого  законом  передбачена  кримінальна
відповідальність, по факту цього  діяння  порушується  кримінальна
справа. Така справа вирішується у порядку,  передбаченому  статтею
7-3 цього Кодексу".
     3. У статті 7-1 назву і пункт 3 викласти в такій редакції:
    "Стаття 7-1. Закриття кримінальної справи з притягненням особи
                 до  адміністративної відповідальності,  передачею
                 матеріалів  у  товариський   суд,   застосуванням
                 примусових   заходів   виховного   характеру  або
                 передачею на поруки";
     "3) із застосуванням до  неповнолітнього  примусових  заходів
виховного характеру".
     4. Назву і текст статті 9 викласти в такій редакції:
     "Стаття 9. Порядок     звільнення     від    кримінальної
                відповідальності     із      застосуванням      до
                неповнолітнього   примусових   заходів   виховного
                характеру
     Прокурор, а також слідчий, за  згодою  прокурора,  вправі  на
підставі, передбаченій пунктом 3 статті 51  Кримінального  кодексу
України, закрити кримінальну справу щодо неповнолітнього. В  цьому
разі неповнолітньому, з додержанням вимог статей 438 і  440  цього
Кодексу, пред'являється обвинувачення і  після винесення постанови
про закриття справи - всі її матеріали. Закрита справа із  списком
осіб, які підлягають виклику до суду, надсилається прокурору".
     5. У статті 12:
     назву статті викласти в такій редакції:
     "Стаття 12. Оскарження  потерпілим  рішення  про  звільнення
                 особи від кримінальної відповідальності внаслідок
                 зміни  обстановки  або у зв'язку із застосуванням
                 заходів адміністративного  стягнення,  примусових
                 заходів   виховного  характеру  або  громадського
                 впливу";
     доповнити частину першу після цифр "7-2" цифрами "7-3".
     6. Статтю 44 доповнити після частини четвертої новою частиною
такого змісту:
     "По  справах  про  суспільно  небезпечні   діяння,    вчинені
неповнолітніми, які не досягли віку, з якого  можлива  кримінальна
відповідальність,  захисник  допускається  до  участі  з   моменту
ознайомлення неповнолітнього та його  батьків   або  осіб,  що  їх
замінюють, з  постановою  про  закриття  справи  і  з  матеріалами
справи,    а    в    разі    поміщення    неповнолітнього        у
приймальник-розподільник - не пізніше двадцяти  чотирьох  годин  з
моменту поміщення".
     У зв'язку з цим частину  п'яту  і  шосту  вважати  відповідно
частинами шостою і сьомою.
     7. У статті 447:
     з назви статті виключити слова "та їх скасування";
     доповнити  частину  першу  після  слова  "суд"  словами  "при
розгляді  кримінальної  справи,  що  надійшла   з    обвинувальним
висновком";
     частину другу статті виключити;
     доповнити статтю частинами другою, третьою і четвертою такого
змісту:
     "Справу,  що  надійшла  до  суду  від  прокурора  в  порядку,
передбаченому статтею 7-3 або 9 цього Кодексу, народний суддя  або
голова суду, якщо він згоден з  рішенням,  прийнятим  слідчим  або
прокурором, призначає до розгляду в судовому засіданні у строк  не
пізніше десяти  днів,  а  в  разі  незгоди  -  повертає  прокурору
мотивованою постановою.
     Розгляд справ,  зазначених  у  частині  другій  цієї  статті,
провадиться у відкритому судовому засіданні з обов'язковою  участю
прокурора  і  захисника.  При  цьому   заслуховуються    пояснення
неповнолітнього,  його  законного   представника,    перевіряються
докази,  які  доводять  або  спростовують  вчинення  даною  особою
суспільно  небезпечного  діяння,  а  також   перевіряються    інші
обставини, які мають істотне значення для  вирішення  питання  про
застосування  примусового  заходу  виховного  характеру.  Під  час
розгляду  справи  ведеться  протокол  судового  засідання.   Після
закінчення  судової  перевірки  справи  свої  думки    висловлюють
прокурор, потім захисник.
     В разі наявності достатніх підстав  вважати,  що  особа,  яка
підлягає  за  ухвалою    суду    направленню    до    спеціального
навчально-виховного  закладу,    буде    займатися    протиправною
діяльністю, а також з метою забезпечення  виконання  своєї  ухвали
суд вправі тимчасово, строком до 30  діб,  помістити  цю  особу  у
приймальник-розподільник для неповнолітніх, який доставляє  її  до
спеціального навчально-виховного закладу".
     III. ( Розділ III втратив чинність на підставі  Постанови  ВР
N  245/94-ВР  від  15.11.94  )  Внести  до Положення про комісії в
справах неповнолітніх Української РСР такі зміни:
     1. У статті 17 виключити пункти "а", "б" і "в",  пункти  "г",
"д" і "е" вважати відповідно пунктами "а", "б" і "в".
     2. З частини першої статті 18 виключити пункти "ж" і  "з",  а
також частину другу. Частину третю цієї  статті  вважати  частиною
другою.
     3. У пункті "а" статті 28 виключити слова "статтями 9 і  13-1
Кримінально-процесуального кодексу Української РСР і".
     4. У статті 30  виключити  частини  другу  і  третю,  частину
четверту вважати частиною другою.
     5. Статтю 37-1 виключити.
     6.  У  назві  і  тексті  Положення  слова  "Української  РСР"
замінити словом "України".
 
 
 Президент  України                                      Л.КРАВЧУК
 
 м.Київ, 23 грудня 1993 року
      N 3787-XII



 

 

попередній документ наступний документ
архів-2005
Партнеры


Правовые ресурсы