LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Угода між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про міжнародне автомобільне сполучення

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року



                              Угода
       між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про
                міжнародне автомобільне сполучення
 
 
 ( Угоду ратифіковано Законом N 274-XIV ( 274-14 ) від 20.11.98 )
 
           ( Зміни до Угоди див.в Протоколі ( 112_094 )
             від 25.05.2000 ) 
 
 
     Уряд України і Уряд Республіки Білорусь, що  іменуються  далі
"Сторони",
     беручи   до   уваги   сприятливий    розвиток    двосторонніх
торговельно-економічних відносин,
     керуючись прагненням до  подальшого  розвитку  автомобільного
сполучення між обома країнами, а також транзитом по їх території,
     домовились про нижчеподане:
 
                             Стаття 1
 
                       Визначення термінів
 
     Під "перевізником" треба розуміти фізичних або юридичних осіб
обох  держав,  які  володіють  дозволом   здійснювати   міжнародні
вантажні   і  пасажирські  перевезення  автомобільним  транспортом
відповідно до законодавства обох держав.
     Під "транспортним  засобом"  треба  розуміти автотранспортний
засіб:
     призначений для здійснення вантажних (включаючи  причепи  або
напівпричепи) і пасажирських перевезень;
     зареєстрований на території Республіки Білорусь або України.
     Відповідно до  положень  цієї  Угоди  перевізникам  надається
право   здійснювати   вантажні   або    пасажирські    перевезення
автомобільним транспортом між двома Договірними Сторонами, а також
транзитом по їх територіях з третіх і в треті країни.
 
                             Стаття 2
 
     Регулярні перевезення пасажирів автобусами  організуються  за
згодою між компетентними органами Сторін.
     Пропозиції  про   організацію   таких   перевезень   завчасно
передаються  один  одному  компетентними   органами   Сторін.   Ці
пропозиції повинні містити  в  собі  дані  відносно:  найменування
перевізника (фірми), маршруту проходження, розкладу руху,  тарифу,
пунктів зупинки,  на  яких  перевізник  здійснюватиме  посадку   і
висадку  пасажирів,  а  також  передбачуваного  періоду  виконання
перевезень.
 
                             Стаття 3
 
     Для здійснення нерегулярних перевезень  пасажирів  автобусами
між обома державами або транзитом через їх території, за  винятком
перевезень, передбачених статтею 4 цієї Угоди, необхідні  дозволи,
що видаються компетентними органами Сторін.
     Компетентні  органи  Сторін  будуть  видавати  дозвіл  на  ту
ділянку маршруту, що проходить по їх території.
 
                             Стаття 4
 
     Дозволів не потрібно  на  виконання  нерегулярних  перевезень
пасажирів автобусами:
     якщо група одного й того  ж  складу  перевозиться  тим  самим
автобусом  протягом  всього   перевезення,   яке   починається   і
закінчується на території тієї держави, де зареєстровано автобус;
     якщо група пасажирів одного й того ж складу перевозиться  тим
самим автобусом в одному  напрямку  протягом  всієї  поїздки,  яка
починається на території однієї держави, де зареєстровано автобус,
і закінчується на території другої держави, при умові, що  автобус
повертається в країну, де його зареєстровано порожнім.
     Дозвіл також не  потрібен  при  заміні  несправного  автобуса
іншим автобусом.
     При виконанні перевезень, передбачених пунктами цієї  статті,
водій автобуса повинен мати список пасажирів.
 
                             Стаття 5
 
     Перевезення вантажів між обома державами або транзитом  через
їх територію в треті країни, за винятком  перевезень, передбачених
статтею 6  цієї  Угоди,  здійснюються  вантажними  автомобілями  з
причепами або напівпричепами, або без них  на  підставі  дозволів,
які видаються компетентними органами Сторін.
     На кожне  перевезення  вантажів,  що  здійснюється  вантажним
автомобілем  з причепом або напівпричепом, або  без  них,  повинен
бути виданий окремий дозвіл, який дає право на  здійснення  одного
рейсу туди і назад, якщо інше не обумовлено в самому дозволі.
 
                             Стаття 6
 
     Дозволів, зазначених в статті 5 цієї Угоди,  не  потрібно  на
виконання перевезень:
     експонатів, обладнання і матеріалів, призначених для ярмарків
та виставок;
     транспортних  засобів,   тварин,   а   також   різноманітного
інвентарю  та  майна,  призначених  для    проведення   спортивних
заходів;
     театральних декорацій  і  реквізиту,  музичних  інструментів,
обладнання  і  приладдя  для  кінозйомок,  радіо  і   телевізійних
передач;
     тіл або праху померлих;
     пошти;
     зіпсованих автотранспортних засобів;
     рухомого майна при переселенні;
     вантажів  транспортними   засобами,   максимальна   допустима
загальна вага яких, включаючи причепи, не  перевищує  6  тонн  або
максимальне   корисне   навантаження   яких,   включаючи   корисне
навантаження причепів, не перевищує 3,5 тонн;
     медичного  обладнання  і  матеріалів для  надання   екстреної
допомоги при стихійних лихах.
 
                             Стаття 7
 
     При перевезеннях понадгабаритних, великовагових і небезпечних
вантажів   перевізник   повинен   одержати   спеціальний    дозвіл
компетентних органів другої Сторони.
     Якщо зазначений в пункті 1 цієї  статті  дозвіл  обмежує  рух
автотранспортного  засобу  за  визначеним  маршрутом,  перевезення
повинно здійснюватись цим маршрутом.
 
                             Стаття 8
 
     Компетентні органи Сторін щорічно передаватимуть один  одному
взаємно  погоджену  кількість  бланків  дозволів  на   перевезення
вантажів і пасажирів.
     Компетентні  органи  Сторін  погоджують  між  особою  порядок
обміну бланками дозволу.
 
                             Стаття 9
 
     Перевезення, передбачені  цією  Угодою,  можуть  виконуватись
тільки перевізниками, які згідно внутрішньому  законодавству  обох
держав, допущені до здійснення міжнародних перевезень.
     Автотранспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення,
повинні мати національний реєстраційний  і  розпізнавальний  знаки
своєї держави.
 
                             Стаття 10
 
     Перевізникам  однієї  Сторони  не   дозволяється   виконувати
перевезення пасажирів і вантажів між двома пунктами, розташованими
на території другої Сторони, якщо  на  це  не  буде  дано  дозволу
компетентних органів другої Сторони.
     Перевізникам  однієї  Сторони  не   дозволяється   виконувати
перевезення з території другої держави в треті країни, якщо на  це
не буде дано дозволу компетентних органів другої Сторони.
 
                             Стаття 11
 
     Перевезення вантажів, передбачені цією  Угодою,  здійснюються
за  накладними,  форма   яких   повинна   відповідати   узвичаєним
міжнародним зразкам.
 
                             Стаття 12
 
     Сторони  взаємно  визнаватимуть  національні   документи   на
автотранспортні  засоби  і  національні  дозволи   на   управління
автомобілем, що видаються компетентними органами.
     Дозвіл і інші документи,  які  потрібні  відповідно  до  цієї
Угоди, повинні знаходитись при автотранспортному засобі, до  якого
вони  відносяться  і   пред'являтися   за   вимогою   компетентних
контролюючих органів.
 
                             Стаття 13
 
     Розрахунки і платежі,  що  здійснюються  відповідно  до  цієї
Угоди,  виконуватимуться  в  рамках  діючих  між  обома  Сторонами
міжурядових  угод  про  платежі  або  інших  угод,  укладених   за
уповноваженням Сторін.
 
                             Стаття 14
 
     Перевезення вантажів  і  пасажирів  на  підставі  цієї  Угоди
здійснюються  при  умові  обов'язкового  страхування  матеріальної
відповідальності перевізника  перед  третіми  особами  за  завдану
шкоду.  Перевізник  повинен  завчасно   застрахувати   від   такої
відповідальності кожний транспортний засіб, що здійснює  зазначені
перевезення.
 
                             Стаття 15
 
     У відношенні прикордонного, митного і  санітарного  контролю,
застосовуватимуться  положення  багатосторонніх   і   двосторонніх
міжнародних угод і договорів, учасниками яких є обидві Сторони,  а
при вирішеннях питань, не урегульованих цими договорами і угодами,
застосовуватиметься внутрішнє законодавство кожної держави.
 
                             Стаття 16
 
     Прикордонний, митний і санітарний контроль  при  перевезеннях
тяжкохворих, регулярних перевезеннях пасажирів автобусами, а також
при перевезеннях тварин і швидкопсувних вантажів здійснюватиметься
позачергово.
 
                             Стаття 17
 
     При виконанні  перевезень  на  підставі  цієї  Угоди  взаємно
звільняються  від  митних  зборів  і  дозволів  при  ввезенні   на
територію другої держави:
     пальне,  що  міститься  в  передбачених  для  кожної   моделі
автотранспортного  засобу ємностях, технологічно  і  конструктивно
зв'язаних з системою живлення двигуна;
     мастильні матеріали, передбачені  для  використання  під  час
перевезення, що містяться на  автотранспортному  засобі  при  його
в'їзді;
     запасні  частини  і  інструменти,  призначені   для   ремонту
пошкодженого автотранспортного засобу,  який  здійснює  міжнародні
перевезення.
 
                             Стаття 18
 
     1. Перевезення   пасажирів   і   вантажів   автотранспортними
засобами і пересування автомобільних транспортних  засобів  однієї
держави   по   території   другої   держави,   включаючи  транзит,
здійснюються на підставі цієї Угоди з оплатою за проїзд  податків,
державних  зборів  і  відшкодування  вартості  від  завданої шкоди
відповідно до законодавства України і Республіки Білорусь.
     2. Умови надання пільг з оплати податків і  державних  зборів
визначаються спеціальними угодами.
 
                             Стаття 19
 
     Перевізники Сторін повинні  дотримуватись  правил  дорожнього
руху  і  інших  законів  країни,  на  території   якої   перебуває
автотранспортний засіб.
 
                             Стаття 20
 
     У   випадку   порушення   цієї   Угоди   компетентний   орган
країни-перевізника на прохання  компетентного  органу  країни,  де
здійснено порушення, повинен  вжити  необхідних  заходів  з  метою
забезпечення виконання Угоди.
     Про  вжиті  заходи  компетентний   орган   країни-перевізника
інформує компетентний орган другої країни.
 
                             Стаття 21
 
     З метою забезпечення виконання цієї Угоди компетентні  органи
Сторін здійснюватимуть  безпосередні  контакти,  проводитимуть  за
пропозицією  однієї  з  Договірних  Сторін  наради  для  вирішення
питань, зв'язаних з системою дозволів для перевезення  вантажів  і
пасажирів, а також обмінюватимуться  досвідом  і  інформацією  про
використання виданих дозволів.
 
                             Стаття 22
 
     Питання,   не   урегульовані    цією    Угодою,    а    також
багатосторонніми  і  двосторонніми   міжнародними   договорами   і
угодами, учасниками яких є обидві Сторони, вирішуватимуться згідно
внутрішньому законодавству України і Республіки Білорусь.
 
                             Стаття 23
 
     Ця Угода не зачіпає прав і обов'язків Сторін, що випливають з
інших укладених ними міжнародних договорів і угод, учасниками яких
вони є.
 
                             Стаття 24
 
     1. Ця Угода набирає чинності  по закінченню 30  днів  з  того
дня, коли Сторони повідомлять один одного по дипломатичним каналам
про  те,  що  законодавчі  процедури  необхідні  для  набуття  нею
чинності, виконані в кожній країні.
     2. Ця    Угода   укладена   на   три   роки   і   автоматично
продовжуватиметься на наступні три роки кожний раз,  якщо  одна  з
Сторін не повідомить у письмовій формі іншу Сторону не пізніше, як
за три місяця до закінчення відповідного періоду дії  цієї  Угоди,
про своє бажання припинити її дію.
 
     Здійснено в  м.Києві  17  грудня 1992 р.  в двох примірниках,
кожний українською і білоруською мовами,  причому всі тексти мають
однакову чинність.
 
 За Уряд України                       За Уряд Республіки Білорусь




 

 

попередній документ наступний документ
архів-2006
Партнеры


Правовые ресурсы