LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Конвенція з примирення і арбітражу в рамках НБСЄ (укр/рос)

Архів. Текст правового акту із змінами та доповненнями на лютий 2008 року


                            Конвенція
                     з примирення і арбітражу
                          в рамках НБСЄ
                            (укр/рос)
 
 
          { Конвенцію ратифіковано Законом
             N 165/95-ВР ( 165/95-ВР ) від 16.05.95 }
 
 
 
     Дата підписання:                    15.12.1992
     Дата ратифікації Україною:          16.05.1995
     Дата набрання чинності для України: 12.02.1996
 
     Держави -  учасниці  цієї  Конвенції,  що   є   державами   -
учасницями Наради з безпеки і співробітництва в Європі,
 
     усвідомлюючи свій обов'язок, передбачений у пункті 3 Статті 2
і в Статті 33 Статуту Організації Об'єднаних Націй  (  995_010  ),
розв'язувати свої суперечки мирними шляхами;
 
     підкреслюючи, що вони в жодному разі не мають наміру ущемляти
інші існуючі інститути або механізми,  у  тому  числі  Міжнародний
Суд,   Європейський   суд   з   прав   людини,   Суд  Європейських
співтовариств і Постійну палату третейського суду;
 
     знову підтверджуючи своє  урочисте  зобов'язання  врегулювати
свої  суперечки мирними шляхами і своє рішення розвивати механізми
для врегулювання суперечок між державами - учасницями НБСЄ;
 
     нагадуючи, що дотримання в повному обсязі  всіх  принципів  і
зобов'язань у рамках НБСЄ є істотно важливим елементом запобігання
суперечок між державами - учасницями НБСЄ;
 
     прагнучи далі   розвивати    і    зміцнювати    зобов'язання,
зафіксовані,  зокрема,  у  доповіді  Наради експертів щодо мирного
врегулювання суперечок,  прийнятому у Валлетті і схваленому  Радою
міністрів  закордонних  справ  НБСЄ  на зустрічі в Берліні 19 і 20
червня 1991 року,
 
     домовилися про нижченаведене:
 
                             Глава I
 
                        ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
 
                             Стаття 1
 
                          Створення Суду
 
     Засновується суд з примирення  й  арбітражу  створюється  для
врегулювання   шляхом   примирення   і,  у  відповідних  випадках,
арбітражу  суперечок,  переданих  йому   на   розгляд   згідно   з
положеннями цієї Конвенції.
 
                             Стаття 2
 
           Комісії з примирення й Арбітражні трибунали
 
     1. Примирення   здійснюється   Комісією   з   примирення,  що
створюється  для  кожної  суперечки.  До  складу  Комісії  входять
світові  посередники,  які  обираються  зі списку,  що складається
відповідно до положень Статті 3.
 
     2. Арбітраж   здійснюється   Арбітражним    трибуналом,    що
створюється для кожної суперечки. До складу Арбітражного трибуналу
входять  арбітри,  що  обираються  зі  списку,   який  складається
відповідно до положень Статті 4.
 
     3. Світові  посередники й арбітри утворять у сукупності Суд з
примирення й арбітражу  в  рамках  НБСЄ,  далі  іменований  "Суд".
 
                             Стаття 3
 
                Призначення світових посередників
 
     1. Кожна держава - учасниця цієї Конвенції призначає протягом
двох   місяців   з   моменту   вступу  її  в  силу  двох  світових
посередників, із яких принаймні один є громадянином цієї  держави.
Iнший  посередник  може бути громадянином іншої держави - учасниці
НБСЄ.  Держава, що стає учасницею цієї Конвенції після вступу її в
силу,  призначає своїх світових посередників протягом двох місяців
після того, як Конвенція набере сили для цієї держави.
 
     2. Світові посередники повинні бути особами, які займають або
займали  високі  державні  або  міжнародні  посади і мають визнану
компетентність у сфері міжнародного  права,  міжнародних  відносин
або врегулювання суперечок.
 
     3. Світові  посередники призначаються на шестирічний термін з
можливістю призначення  на  новий  термін.  Вони  не  можуть  бути
відсторонені  від  своїх  обов'язків  державою,  що їх призначила,
протягом терміну їхніх повноважень.  У  випадку  смерті  світового
посередника,  його відставки або неможливості, визнаної Президією,
виконувати  свої  функції  відповідна  держава  призначає   нового
світового   посередника;   термін   повноважень  нового  світового
посередника дорівнює термінові повноважень,  що залишився  в  його
попередника.
 
     4. Після   закінчення   терміну   своїх  повноважень  світові
посередники  продовжують  розбір  справ,  що  вже  знаходяться  на
їхньому розгляді.
 
     5. Прізвища світових посередників повідомляються Секретареві,
який включає їх у список,  що передається  Секретаріату  НБСЄ  для
надання державам - учасницям НБСЄ.
 
                             Стаття 4
 
                       Призначення арбітрів
 
     1. Кожна  держава  -  учасниця  дійсної  Конвенції  призначає
протягом двох місяців після вступу її  в  силу  одного  арбітра  й
одного  заступника  арбітра,  що  можуть  бути  її громадянами або
громадянами будь-якої іншої держави - учасниці НБСЄ.  Держава,  що
стає  учасницею  цієї Конвенції після її вступу в силу,  призначає
свого арбітра і його заступника протягом двох місяців після вступу
цієї Конвенції в силу для цієї держави.
 
     2. Арбітри  і  їхні  заступники  повинні  мати  кваліфікацію,
необхідну для призначення у своїх  країнах  на  найвищі  посади  в
судових   органах,   або  бути  юристами,  що  володіють  визнаною
компетентністю в сфері міжнародного права.
 
     3. Арбітри і їхні заступники призначаються на термін у  шість
років,  з можливістю призначення ще на один термін. Вони не можуть
бути відсторонені від своїх обов'язків державою-учасницею,  що  їх
призначила,  до  закінчення  терміну їхніх повноважень.  У випадку
смерті арбітра,  його відставки або неможливості  виконувати  свої
обов'язки,  визнаному  Президією,  арбітра  заміняє  його  або  її
заступник.
 
     4. У випадку смерті арбітра і його або її заступника,  їхньої
відставки  або  неможливості  ними виконувати свої функції,  і цей
факт визнано Президією, проводяться нові призначення відповідно до
пункту  1.  Новий  арбітр і його або її заступник призначаються на
термін повноважень своїх попередників, що залишився.
 
     5. Регламент  Суду  може  передбачати  часткове   відновлення
складу арбітрів і їхніх заступників.
 
     6. Після   закінчення   терміну   своїх  повноважень  арбітри
продовжують займатися справами,  що  вже  знаходяться  на  їхньому
розгляді.
 
     7. Прізвища арбітрів повідомляються Секретареві, який включає
їх у список, що передається Секретаріату НБСЄ для надання державам
- учасницям НБСЄ.
 
                             Стаття 5
 
               Незалежність членів Суду і Секретаря
 
     Світові посередники,   арбітри   і  Секретар  виконують  свої
функції абсолютно незалежно.  Перед вступом на посаду вони роблять
заяву  про  те,  що  будуть виконувати свої функції неупереджено і
сумлінно.
 
                             Стаття 6
 
                      Привілеї та імунітети
 
     Світові посередники,  арбітри, Секретар, а також представники
і  повірники  сторін  у суперечці користуються при виконанні своїх
обов'язків  на  території  держав  -   учасниць   цієї   Конвенції
привілеями   та   імунітетами,   наданими   особам,  пов'язаним  з
Міжнародним Судом.
 
                             Стаття 7
 
                          Президія Суду
 
     1. Президія Суду складається з Голови,  Заступника  голови  і
трьох інших членів.
 
     2. Голова  Суду  обирається  членами  Суду  з  їхнього числа.
Голова головує в Президії.
 
     3. Світові посередники й арбітри обирають зі свого складу  по
два члени Президії і по два їх заступники.
 
     4. Президія  обирає  Заступника  голови з числа своїх членів.
Заступником голови є світовий посередник, якщо Головою є арбітр, і
арбітр, якщо Головою є світовий посередник.
 
     5. Порядок  обрання Голови,  а також інших членів Президії та
їхніх заступників встановлюється Регламентом Суду.
 
                             Стаття 8
 
                    Процедура прийняття рішень
 
     1. Рішення Суду приймаються  більшістю  голосів  членів,  які
беруть  участь  у голосуванні.  Ті,  що утрималися,  вважаються не
бравшими участь у голосуванні.
 
     2. Рішення  Президії  приймаються  більшістю   голосів   його
членів.
 
     3. Рішення  Комісій  з  примирення  і  Арбітражних трибуналів
приймаються  більшістю  голосів  їхніх  членів,  які   не   можуть
утримуватися при голосуванні.
 
     4. Якщо  голоси  розділяються  порівну,  голос  головуючого є
вирішальним.
 
                             Стаття 9
 
                             Секретар
 
     Суд призначає  свого  Секретаря  і  може  вжити  заходів  для
призначення   інших   посадових   осіб,   які   можуть   виявитися
необхідними.  Положення  про  персонал  Канцелярії   розробляється
Президією і приймається державами-учасницями, що є сторонами в цій
Конвенції.
 
                            Стаття 10
 
                      Місцезнаходження Суду
 
     1. Місцезнаходженням Суду є місто Женева.
 
     2. На прохання сторін у суперечці і за згодою  Президії  Суду
Комісія  з  примирення  або  Арбітражний трибунал можуть проводити
засідання в іншому місці.
 
                            Стаття 11
 
                          Регламент Суду
 
     1. Суд  приймає  свій  Регламент,  що  підлягає  затвердженню
державами-учасницями, що є сторонами в цій Конвенції.
 
     2. У   Регламенті   Суду   встановлюються,  зокрема,  правила
процедури,  яких повинні  дотримуватися  Комісії  з  примирення  й
Арбітражні  трибунали,  створені  для  виконання  цієї  Конвенції.
Регламент визначає, які з цих правил сторони в суперечці не можуть
порушити за домовленістю.
 
                            Стаття 12
 
                           Робочі мови
 
     У Регламенті Суду встановлюються правила використання мов.
 
                            Стаття 13
 
                       Фінансовий протокол
 
     З урахуванням   положень   Статті   17   усі   витрати   Суду
покриваються державами - учасницями цієї Конвенції.  Положення про
обчислення витрат; складання та затвердження річного бюджету Суду;
розподілі  витрат  між  державами  -  учасницями  цієї  Конвенції;
ревізії   рахунків   Суду;   про  пов'язані  питання  містяться  у
Фінансовому  протоколі,  який  буде  прийнятий  Комітетом  старших
посадових  осіб.  Держава,  що  стала  учасницею  цієї  Конвенції,
зобов'язана виконувати цей Протокол.
 
                            Стаття 14
 
                       Періодична доповідь
 
     Президія щорічно представляє Раді НБСЄ через Комітет  старших
посадових   осіб   доповідь  про  діяльності  відповідно  до  цієї
Конвенції.
 
                            Стаття 15
 
      Повідомлення про прохання про примирення або арбітраж
 
     Секретар Суду направляє Секретаріатові НБСЄ повідомлення  про
всі  прохання  про  примирення  або арбітраж для негайної передачі
державами - учасницями НБСЄ.
 
                            Стаття 16
 
               Поводження сторін - Тимчасові заходи
 
     1. У  ході  розгляду  сторони  в  суперечці  утримуються  від
будь-яких  дій,  що  можуть  загострити  положення  або ускладнити
врегулювання суперечки або перешкодити його врегулюванню.
 
     2. Комісія  з  примирення  може  звернути  увагу   сторін   у
суперечці,  переданій  на  її розгляд,  на заходи,  які ці сторони
могли б вжити, для того щоб не допустити загострення суперечки або
ускладнення її врегулювання.
 
     3. Арбітражний трибунал, створений для якої-небудь суперечки,
може  вказати  тимчасові  заходи,  яких  слід  вжити  сторонам   у
суперечці відповідно до положень пункту 4 Статті 26.
 
                            Стаття 17
 
                          Судові витрати
 
     Сторони в суперечці і будь-яка сторона, що вступила в справу,
несуть свої власні судові витрати.
 
                             Глава II
 
                           КОМПЕТЕНЦIЯ
 
                            Стаття 18
 
                 Компетенція Комісії і Трибуналу
 
     1. Будь-яка держава - учасниця цієї Конвенції  може  передати
на  розгляд  Комісії  з  примирення  будь-яку  суперечку  з  іншою
державою-учасницею,  що не була  врегульована  протягом  розумного
часу шляхом переговорів.
 
     2. Суперечки   можуть  передаватися  в  Арбітражний  трибунал
відповідно до умов, передбачених у Статті 26.
 
                            Стаття 19
 
             Збереження існуючих засобів врегулювання
 
     1. Комісія з примирення або  Арбітражний  трибунал,  створені
для яких-небудь спорів, не починають далі діяти у випадку:
 
     a) якщо  до  передачі  в Комісію або в Трибунал суперечка вже
була передана до якогось суду або трибуналу, юрисдикцію якого щодо
вказаних  спорів  сторони в ній юридично зобов'язані визнати,  або
якщо такий орган вже виніс рішення на рахунок вказаного спору;
 
     b) якщо сторони в  суперечці  заздалегідь  визнали  виняткову
юрисдикцію  судового  органу,  іншого,  ніж Трибунал відповідно до
цієї Конвенції юрисдикцію для  прийняття  рішення  з  обов'язковою
силою щодо  переданих  йому  спорів,  або  якщо  сторони  в  ньому
домовилися  прагнути  до  врегулювання  спору   винятково   іншими
засобами.
 
     2. Комісія  з  примирення,  створена  для  спору,  не починає
ніяких подальших дій, навіть якщо після передачі їй цієї суперечки
одна  або  всі сторони направляють цей спір до будь-якого суду або
трибуналу,  юрисдикцію якого щодо вказаного спору  сторони  в  ній
юридично зобов'язані визнати.
 
     3. Комісія  з  примирення  відкладає розгляд спору,  якщо цей
спір був переданий іншому органу,  що має компетенцію  формулювати
пропозиції щодо цієї суперечки.  Якщо такі докладені раніше початі
зусилля не призвели до врегулювання суперечки,  Комісія  відновлює
свою  роботу  на  прохання  сторін або однієї зі сторін у спорі за
умови дотримання положень пункту 1 Статті 26.
 
     4. Держава  може  в  момент  підписання,   ратифікації   цієї
Конвенції   або   приєднання   до  неї  зробити  застереження  для
забезпечення сумісності  створюваного  цією  Конвенцією  механізму
врегулювання  суперечок  з іншими засобами врегулювання суперечок,
що випливають із застосованих щодо  вказаної  держави  міжнародних
зобов'язань.
 
     5. Якщо  в якийсь момент сторони досягають врегулювання своєї
суперечки, Комісія або Трибунал знімають цей спір з розгляду після
одержання від усіх сторін у ній письмового підтвердження того,  що
вони досягли згоди у врегулюванні вказаного спору.
 
     6. У  випадку  розбіжності  між  сторонами   в   спорі   щодо
компетенції Комісії або Трибуналу питання вирішується Комісією або
Трибуналом.
 
                            Глава III
 
                            ПРИМИРЕННЯ
 
                            Стаття 20
 
           Прохання про створення Комісії з примирення
 
     1. Будь-яка держава - учасниця  цієї  Конвенції  може  подати
Секретареві  заяву  з проханням про створення Комісії з примирення
для спору між нею та іншою державою  -  учасницею  або  декількома
державами-учасницями.  Заява Секретареві може бути так само подана
спільно двома або декількома державами-учасниками.
 
     2. Прохання про створення Комісії з примирення може бути  так
само  подане  за  згодою  між  двома  або  декількома  державами -
учасницями, або між однією або декількома державами - учасницями й
однією  або  декількома  іншими державами - учасницями НБСЄ.  Така
угода доводиться до відома Секретаря.
 
                            Стаття 21
 
                  Створення Комісії з примирення
 
     1. Кожна сторона в суперечці  призначає  зі  списку  світових
посередників,  складеного відповідно до Статті 3, одного світового
посередника до складу Комісії.
 
     2. Коли сторонами в одному спорі є  більше  двох  держав,  то
держави,  що  відстоюють однакові інтереси,  можуть домовитися про
призначення   одного   загального   світового   посередника.    За
відсутності  такої  домовленості  кожна  з двох сторін у суперечці
призначає однакове число світових посередників,  що  не  перевищує
максимального їхнього числа, встановлюваного Президією.
 
     3. Кожна  держава,  що  є  стороною  в  суперечці,  переданій
комісії з примирення,  і не є  учасником  у  цій  Конвенції,  може
призначити будь-яку особу до складу Комісії або зі списку світових
посередників,  складеного відповідно до положень Статті 3,  або  з
числа  інших  осіб,  що  є громадянами якоїсь із держав - учасниць
НБСЄ.  У цьому випадку,  для цілей розгляду суперечки,  такі особи
мають  ті  самі права й обов'язки,  що й інші члени Комісії.  Вони
виконують свої функції абсолютно незалежно і перш  ніж  приступити
до роботи в Комісії роблять заяву, передбачену в Статті 5.
 
     4. Після   одержання  заяви  або  угоди,  за  допомогою  яких
держави,  що є сторонами в суперечці,  просять створити Комісію  з
примирення,  Голова  Суду  проводить  консультації  зі сторонами в
суперечці щодо інших членів Комісії.
 
     5. Президія  призначає  ще  трьох  світових  посередників  до
складу  Комісії.  Президія може збільшити або скоротити їхнє число
за умови,  що воно залишається непарним.  Члени Президії  та  їхні
заступники,  занесені до списку світових посередників, можуть бути
призначені до складу Комісії.
 
     6. Комісія обирає свого Голову з  числа  членів,  призначених
Президією.
 
     7. У    Регламенті    Суду   встановлюються   процедури,   що
застосовуються у випадку,  коли на початку  або  в  ході  розгляду
одному з членів,  призначених до складу Комісії, заявлений відвід,
або якщо він не може або відмовляється працювати в Комісії.
 
     8. Будь-яке питання щодо застосування цієї статті вирішується
Президією як попереднє питання.
 
                            Стаття 22
 
             Процедура створення Комісії з примирення
 
     1. Якщо прохання про створення Комісії з примирення викладене
у вигляді заяви,  то в заяві вказується предмет суперечки, сторона
або  сторони,  проти  якої  або  яких  її  спрямовано,  і прізвище
світового  посередника  або  світових  посередників,   призначених
стороною  або  сторонами,  що  звернулися з такою заявою.  У заяві
також коротко вказуються засоби врегулювання, що використовувалися
раніше.
 
     2. Після одержання заяви Секретар повідомляє іншу сторону або
сторони в суперечці, що згадані в заяві. Протягом п'ятнадцяти днів
після  одержання  такого  повідомлення  інша сторона або сторони в
суперечці призначають за своїм розсудом світового посередника  або
світових  посередників  до  складу  Комісії.  Якщо  протягом цього
періоду одна або кілька сторін у суперечці не призначили члена або
членів   Комісії,  яких  вони  мають  право  призначити,  Президія
призначає необхідне число світових посередників.  Такі призначення
провадяться з числа світових посередників,  призначених відповідно
до Статті 3 стороною або кожною зі  сторін,  що  беруть  участь  у
суперечці,   або,  якщо  ці  сторони  ще  не  призначили  світових
посередників, -  з   числа   інших   світових   посередників,   не
призначених іншою стороною або сторонами в суперечці.
 
     3. Якщо   прохання   про   створення   Комісії  з  примирення
представлене за згодою,  то в угоді вказується предмет  суперечки.
За відсутності згоди, цілком або частково, щодо предмета суперечки
кожна зі сторін у ній може викласти  свою  позицію  щодо  предмета
суперечки.
 
     4. Одночасно   з   представленням   сторонами   прохання  про
створення Комісії з примирення за угодою, кожна зі сторін доводить
до  відома  Секретаря  прізвище світового посередника або світових
посередників, яких вона призначила до складу Комісії.
 
                            Стаття 23
 
                       Процедура примирення
 
     1. Розгляд з примирення  здійснюється  конфіденційно,  і  всі
сторони  в  суперечці мають право бути заслуханими.  З урахуванням
положень Статей 10 і 11 і Регламенту  Суду  Комісія  з  примирення
після  проведення  консультацій  зі сторонами в суперечці визначає
процедуру.
 
     2. За  згодою  сторін  у  спорі  Комісія  з  примирення  може
запропонувати   будь-якій   державі  -  учасниці  цієї  Конвенції,
зацікавленій у врегулюванні суперечки, брати участь у розгляді.
 
                            Стаття 24
 
                         Мета примирення
 
     Комісія з примирення допомагає сторонам у  спорах  в  пошуках
врегулювання  відповідно  до міжнародного права і їх зобов'язань у
рамках НБСЄ.
 
                            Стаття 25
 
                       Результат примирення
 
     1. Якщо під час  розгляду  сторони  в  суперечці  дійдуть  за
допомогою Комісії з примирення до врегулювання,  то вони включають
умови цього  врегулювання  в  резюме  висновків,  що  підписується
їхніми  представниками  і  членами  Комісії.  З  підписанням цього
документа розгляд завершується.  Рада НБСЄ через  Комітет  старших
посадових осіб повідомляється про успішний результат примирення.
 
     2. Якщо  Комісія з примирення вважає,  що вивчено всі аспекти
суперечки і всі можливості пошуку рішення,  вона складає  заключну
доповідь.  У доповіді викладаються пропозиції Комісії щодо мирного
врегулювання суперечки.
 
     3. Доповідь Комісії з примирення доводиться до відома  сторін
у  суперечці,  які мають тридцятиденний термін для його вивчення і
для повідомлення Голові Комісії про те,  чи готові вони погодитися
з пропонованим врегулюванням.
 
     4. Якщо   одна  зі  сторін  у  суперечці  не  погоджується  з
запропонованим врегулюванням,  то інша сторона або сторони  більше
не зв'язані своєю згодою на нього.
 
     5. Якщо  після закінчення терміну,  встановленого в пункті 3,
сторони   в   суперечці   не    погодилися    з    запропонованими
врегулюваннями,  доповідь  відсилається  Раді  НБСЄ  через Комітет
старших посадових осіб.
 
     6. Крім того,  складається доповідь,  що  передбачає  негайне
повідомлення  Раді  НБСЄ  через Комітет старших посадових осіб про
обставини, при яких яка-небудь сторона не з'являється на процедуру
примирення  або  відмовляється від такої процедури після того,  як
вона почалася.
 
                             Глава IV
 
                             АРБIТРАЖ
 
                            Стаття 26
 
          Прохання про створення Арбітражного трибуналу
 
     1. Прохання про арбітраж може бути представлене  в  будь-який
момент  за  згодою між двома або декількома державами - учасницями
дійсної Конвенції  або  між  однією  або  декількома  державами  -
учасницями цієї Конвенції й однією або декількома іншими державами
- учасницями НБСЄ.
 
     2. Держави - учасниці цієї Конвенції можуть у  будь-який  час
за   допомогою   повідомлення,   що  направляється  Депозитарієві,
заявити, що вони,  ipso facto,  і без спеціальної  угоди  визнають
обов'язковою    юрисдикцію   Арбітражного   трибуналу   за   умови
взаємності.  Така заява може бути зроблена без  обмеження  терміну
або  на певний строк.  Вона може поширюватися на всі суперечки або
виключати  суперечки,  що  стосуються  територіальної   цілісності
держави,   її  національної  оборони,  права  на  суверенітет  над
територією суші або одночасних домагань на юрисдикцію  над  іншими
районами.
 
     3. Прохання  про  арбітраж  проти  держави  -  учасниці  цієї
Конвенції,  що зробила заяву,  передбачену в пункті 2,  може  бути
представлена  у  вигляді  заяви  на  ім'я  Секретаря  тільки після
закінчення  тридцяти  днів  після  того,  як  доповідь  Комісії  з
примирення,  що розглядала наведений спір, була передана Раді НБСЄ
відповідно до положень пункту 5 Статті 25.
 
     4. При передачі суперечки на розгляд  Арбітражного  трибуналу
відповідно   до   цієї   Статті  Трибунал  може  на  основі  своїх
повноважень або на прохання однієї зі сторін  або  всіх  сторін  у
суперечці,  вказати тимчасові заходи,  що слід прийняти сторонам у
суперечці,  щоб уникнути загострення суперечки, ускладнення пошуку
рішення  або  можливості  того,  що  через  поводження  однієї або
декількох сторін  у  суперечці  виявиться  неможливим  забезпечити
виконання рішення, що може бути винесене Трибуналом.
 
                            Стаття 27
 
            Порушення справи в Арбітражному трибуналі
 
     1. Якщо  прохання  про арбітраж представлене за згодою,  то в
ньому вказується предмет суперечки.  При відсутності згоди, цілком
або  частково,  стосовно предмета спору кожна зі сторін у ній може
викласти свою позицію щодо предмета спору.
 
     2. Якщо прохання про арбітраж представлене у  вигляді  заяви,
то в ньому вказується предмет спору, держава-учасниця або учасники
в цій Конвенції, проти яких воно спрямовано, а також основні факти
і  правові норми,  що лежать у його основі.  Після одержання заяви
Секретар негайно повідомляє про нього іншим державам-учасницям або
сторонам, згаданим у заяві.
 
                            Стаття 28
 
                 Створення Арбітражного трибуналу
 
     1. Після   пред'явлення  прохання  про  арбітраж  створюється
Арбітражний трибунал.
 
     2. Арбітри, призначені сторонами в спорі відповідно до Статті
4, є  ex  officio членами Трибуналу.  Коли більш ніж дві держави є
сторонами в тому самому спорі,  держави,  що  відстоюють  ті  самі
інтереси,  можуть  домовитися  про  призначення  одного загального
арбітра.
 
     3. Президія  призначає  з  арбітрів   до   складу   Трибуналу
визначену  кількість  членів  таким  чином,  щоб кількість членів,
призначених Президією, принаймні на одну людину перевищувало число
членів ex officio. Члени Президії і їхні заступники, прізвища яких
значаться в списку арбітрів,  можуть  бути  призначені  до  складу
Трибуналу.
 
     4. Якщо  член  ex  officio  не  може  брати участі або раніше
якимсь чином брав участь у слуханнях  у  справі,  що  випливає  із
суперечки,  переданої в Трибунал, то місце цього члена займає його
або її заступник.  Якщо  заступник  знаходиться  в  такому  самому
становищі,  то  зацікавлена  держава  призначає  іншого  члена для
розгляду  наведеної  суперечки  відповідно  до  порядку  й   умов,
передбачених  в  пункті 5.  При виникненні сумнівів щодо здатності
одного з членів або його чи її заступника брати  участь  у  роботі
Трибуналу, рішення з цього питання приймає Президія.
 
     5. Будь-яка держава,  що є стороною в суперечці,  переданій в
Арбітражний трибунал,  і  не  є  учасником  цієї  Конвенції,  може
призначити  за своїм розсудом до складу Трибуналу яку-небудь особу
або зі списку арбітрів,  складеного відповідно до положень  Статті
4,  або з числа інших осіб, які є громадянами  якої-небудь держави
- учасницями  НБСЄ.  Будь-яка  призначена  в  такий  спосіб  особа
повинна  відповідати умовам,  передбаченим у пункті 2 Статті 4,  і
для цілей розгляду цього спору вона має ті самі права й обов'язки,
що й інші члени Трибуналу. Ця особа виконує свої функції абсолютно
незалежно,  і перш ніж приступити до  роботи  в  Трибуналі  робить
заяву, передбачену в Статті 5.
 
     6. Трибунал   призначає   свого   Голову   з   числа  членів,
призначених Президією.
 
     7. У випадку,  якщо один  із  членів  Трибуналу,  призначений
Президією,  не може брати участі у розгляді, цього члена заміняють
іншим членом тільки в тому випадку, якщо число членів, призначених
Президією, стало  менше  числа членів ex officio або числа членів,
призначених сторонами в суперечці відповідно до пункту 5.  У цьому
випадку  Президія  призначає  одного  або  декількох  нових членів
відповідно до пунктів 3 і 4 цієї Статті.  При  призначенні  одного
або декількох нових членів новий Голова не обирається, якщо тільки
член Трибуналу,  не здатний виконувати свої обов'язки,  сам  не  є
Головою.
 
                            Стаття 29
 
                       Процедура арбітражу
 
     1. Усі  сторони  в  суперечці  мають право бути заслуханими в
ході  арбітражного  розгляду,  що  повинно  відповідати  принципам
справедливого судового процесу.  Розгляд складається з письмової й
усної частини.
 
     2. Арбітражний  трибунал  володіє  щодо  сторін  у  суперечці
повноваженнями  зі  встановлення фактів і проведення розслідувань,
необхідних йому для виконання своїх завдань.
 
     3. Будь-яка держава - учасниця НБСЄ,  що вважає,  що  рішення
Трибуналу   може  торкнуться  її   особливих  інтересів  правового
характеру,  може  протягом   п'ятнадцяти   днів   після   передачі
повідомлення  Секретаріатом НБСЄ відповідно до Статті 15 направити
Секретареві прохання про  вступ  у  справу.  Це  прохання  негайно
перепроваджується сторонам у суперечці і у Трибунал, створений для
цього спору.
 
     4. Якщо держава,  що вступає в справу, встановить наявність у
себе такого інтересу,  вона одержує дозвіл брати участь у розгляді
так,  як це може  бути  необхідно  для  захисту  такого  інтересу.
Відповідна  частина  рішення  Трибуналу  має  обов'язкову силу для
вказаної держави, що вступила в справу.
 
     5. Сторонам у суперечці надається тридцятиденний  термін  для
того,  щоб  направити в Трибунал свої зауваження щодо прохання про
вступ у справу.  Трибунал виносить рішення про прийнятність такого
прохання.
 
     6. Слухання в Трибуналі проходять in camera, якщо Трибунал не
приймає інше рішення на прохання сторін у суперечці.
 
     7. У випадку,  якщо одна або кілька  сторін  у  суперечці  не
з'являються  в  Трибунал,  то інша або інші сторони в ньому можуть
звернутися в Трибунал із проханням вирішити питання в  її  або  їх
користь.  У  цьому  випадку Трибунал виносить рішення,  попередньо
переконавшись у наявності в  нього  відповідної  компетенції  й  в
обґрунтованості  претензій сторони або сторін,  що беруть участь у
розгляді.
 
                            Стаття 30
 
                  Функція Арбітражного трибуналу
 
     Функція Арбітражного трибуналу полягає в тому, щоб вирішувати
передані  йому  суперечки  відповідно  до  міжнародного права.  Це
положення не обмежує права Трибуналу вирішувати справу ex aequo et
bono при згоді на це сторін у спорі.
 
                            Стаття 31
 
                        Арбітражне рішення
 
     1. У рішенні Арбітражного трибуналу мають наводитися роздуми,
на яких воно засновано.  Якщо рішення,  у цілому або  частково  не
виражає  одностайної  думки  членів  Трибуналу,  то будь-який член
Арбітражного трибуналу має право представити свою  особливу  думку
або заявити про незгоду.
 
     2. З   урахуванням  пункту  4  Статті  29  рішення  Трибуналу
обов'язкове тільки для сторін у спорі і  щодо  справи,  якої  воно
стосується.
 
     3. Рішення  є  остаточним і оскарженню не підлягає.  Разом із
тим сторони в  спорі  або  одна  зі  сторін  можуть  звернутися  в
Трибунал  із  проханням  дати тлумачення свого рішення в тому,  що
стосується його змісту або  сфери  застосування.  Якщо  сторони  в
суперечці  не  домовляться  про  інше,  таке прохання подається не
пізніше, ніж через шість місяців після повідомлення рішення. Після
одержання  зауважень  сторін  у  суперечці  Трибунал  у найкоротші
можливі терміни дає своє тлумачення.
 
     4. Прохання про перегляд рішення може  бути  подане  лише  на
підставі  знову виявлених обставин,  що за своїм характером можуть
вплинути на результат справи і що при винесенні  рішення  не  були
відомі  ні Трибуналові,  ні стороні або сторонам у суперечці,  яка
вимагає перегляду. Прохання про перегляд повинне бути представлене
не   пізніше  ніж  через  шість  місяців  після  з'ясування  нових
обставин.  Після закінчення десяти років з дати ухвалення  рішення
ніякі прохання про перегляд подаватися не можуть.
 
     5. В  міру можливості розгляд прохання про тлумачення або про
перегляд рішення повинні здійснюватися тим Трибуналом, що виніс це
рішення.  Якщо Президія вважає це неможливим, то створюється новий
Трибунал відповідно до положень Статті 28.
 
                            Стаття 32
 
                 Публікація арбітражного рішення
 
     Рішення публікується  Секретарем.   Його   засвідчена   копія
надсилається  сторонам  у  суперечці  і  Раді  НБСЄ  через Комітет
старших посадових осіб.
 
                             Глава V
 
                        ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ
 
                            Стаття 33
 
                    Підписання і вступ у силу
 
     1. Ця  Конвенція  відкрита   для   підписання   державами   -
учасницями  НБСЄ  до  31  березня  1993 року в штаб-квартирі уряду
Швеції. Вона підлягає ратифікації.
 
     2. Держави - учасниці НБСЄ,  що не  підписали  цю  Конвенцію,
можуть згодом приєднатися до неї.
 
     3. Ця  Конвенція набуває чинності через два місяці після дати
здачі  на  збереження  дванадцятої  ратифікаційної   грамоти   або
документа про приєднання.
 
     4. Для   кожної   держави,  що  ратифікує  цю  Конвенцію  або
приєднується  до  неї  після  здачі  на   збереження   дванадцятої
ратифікаційної  грамоти  або  документа про приєднання,  Конвенція
вступає в силу через два місяці після  здачі  на  збереження  його
ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.
 
     5. Депозитарієм цієї Конвенції є уряд Швеції.
 
                            Стаття 34
 
                           Застереження
 
     Щодо дійсної   Конвенції   не   може   бути  зроблено  ніяких
застережень, крім тих, які в ній прямо дозволяються.
 
                            Стаття 35
 
                           Виправлення
 
     1. Виправлення  до  цієї   Конвенції   мають   прийматися   у
відповідності з наступними пунктами.
 
     2. Виправлення   до   цієї   Конвенції  можуть  пропонуватися
будь-якою державою, що є її учасником, і направлятися Депозитарієм
у Секретаріат НБСЄ для передачі державам - учасницям НБСЄ.
 
     3. Якщо Рада НБСЄ приймає пропонований текст виправлення,  то
цей текст спрямовується Депозитарієм  державам  -  учасницям  цієї
Конвенції  для  одержання  їхньої згоди в рамках їхніх відповідних
конституційних вимог.
 
     4. Будь-яке виправлення набирає сили на тридцятий день  після
того,  як  усі  держави  -  учасниці  цієї  Конвенції  повідомлять
Депозитарію про свою згоду з нею.
 
                            Стаття 36
 
                            Денонсація
 
     1. Кожна держава - учасниця цієї Конвенції може  в  будь-який
час   денонсувати   цю   Конвенцію  шляхом  відправки  Депозитарію
повідомлення.
 
     2. Така  денонсація  набирає  сили  через  один  рік  з  дати
одержання повідомлення Депозитарієм.
 
     3. Ця Конвенція, проте, продовжує застосовуватися для сторони
денонсуючої щодо розглядів, що проходять під час вступу денонсації
в силу. Такі розгляди продовжуються до їхнього завершення.
 
                            Стаття 37
 
                   Повідомлення та попередження
 
     Повідомлення та попередження,  що направляються Депозитарієм,
передаються  Секретареві  і  Секретаріатові  НБСЄ  для   подальшої
передачі державам - учасницям НБСЄ.
 
                            Стаття 38
 
              Держави, які не є учасниками конвенції
 
     Відповідно до  міжнародного права підтверджується,  що ніщо в
цій Конвенції  не  може  бути  витлумачене  як  таке,  що  створює
які-небудь  обов'язки або зобов'язання для держав - учасниць НБСЄ,
які не є учасницями в цій Конвенції,  якщо тільки це спеціально не
передбачено і якщо такі держави не дають свою чітко виражену згоду
на це в письмовій формі.
 
                            Стаття 39
 
                       Перехідні положення
 
     1. Суд протягом чотирьох місяців після вступу цієї  Конвенції
в  силу  обирає  Президію,  приймає  свій  Регламент  і  призначає
Секретаря відповідно до положень Статей 7, 9 і 11. Уряд приймаючої
Суд країни разом з Депозитарієм вживає необхідних заходів.
 
     2. До призначення Секретаря обов'язки Секретаря відповідно до
пункту 5 Статті 3 і пункту 7 Статті 4 виконує Депозитарій.
 
     Укладено в м.  Стокгольмі 15 грудня 1992  року,  англійською,
іспанською,   італійською,  німецькою,  російською  і  французькою
мовами, причому всі шість текстів мають однакову силу.
 
                            Конвенция
             по примирению и арбитражу в рамках СБСЕ
 
 
     Дата підписання:        15.12.1992
     Дата ратифікації:       16.05.1995 (*)
     Дата набрання чинності: 12.02.1996
_______________
     (*)  Ратифікована  Законом  України  від  16 травня 1995 року
N 165/95-ВР ( 165/95-ВР)
 
     Государства -   участники   настоящей    Конвенции,    будучи
государствами   -   участниками   Совещания   по   безопасности  и
сотрудничеству в Европе,
 
     сознавая свою обязанность,  предусмотренную в пункте 3 Статьи
2 и в Статье 33 Устава Организации Объединенных Наций ( 995_010 ),
разрешать свои споры мирными средствами,
 
     подчеркивая, что они  никоим  образом  не  намерены  ущемлять
другие   существующие   институты   или  механизмы,  в  том  числе
Международный  Суд,  Европейский  суд  по  правам  человека,   Суд
Европейских сообществ и Постоянную палату третейского суда,
 
     вновь подтверждая     свое     торжественное    обязательство
урегулировать  свои  споры  мирными  средствами  и  свое   решение
развивать  механизмы для урегулирования споров между государствами
- участниками СБСЕ,
 
     напоминая, что соблюдение в полном объеме  всех  принципов  и
обязательств  в  рамках СБСЕ представляет собой существенно важный
элемент предотвращения споров между  государствами  -  участниками
СБСЕ,
 
     стремясь далее    развивать    и   укреплять   обязательства,
зафиксированные,  в частности,  в докладе Совещания  экспертов  по
мирному  урегулированию  споров,  принятом в Валлетте и одобренном
Советом министров иностранных дел СБСЕ на встрече в Берлине  19  и
20 июня 1991 года,
 
     договорились о нижеследующем:
 
                     Глава I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ
 
                             Статья 1
 
                          Создание Суда
 
     Учрежденный суд  по  примирению  и  арбитражу  создается  для
урегулирования путем  примирения  и,  в  соответствующих  случаях,
арбитража споров,  переданных ему на рассмотрение в соответствии с
положениями настоящей Конвенции.
 
                             Статья 2
 
         Примирительные комиссии и Арбитражные трибуналы
 
     1. Примирение   осуществляется   Примирительной    комиссией,
создаваемой  для  каждого спора.  В состав Комиссии входят мировые
посредники,  выбираемые из списка,  который составляется  согласно
положениям Статьи 3.
 
     2. Арбитраж     осуществляется     Арбитражным    трибуналом,
создаваемым для каждого спора.  В  состав  Арбитражного  трибунала
входят   арбитры,   выбираемые  из  списка,  который  составляется
согласно положениям Статьи 4.
 
     3. Мировые посредники и арбитры образуют в  совокупности  Суд
по примирению и арбитражу в рамках СБСЕ, далее именуемый "Суд".
 
                             Статья 3
 
                  Назначение мировых посредников
 
     1. Каждое   государство   -   участник   настоящей  Конвенции
назначает в течение двух месяцев с момента вступления  ее  в  силу
двух мировых посредников, из которых по крайней мере один является
гражданином  этого  государства.  Другой  посредник   может   быть
гражданином  иного  государства  -  участника  СБСЕ.  Государство,
которое становится участником настоящей Конвенции после вступления
ее  в  силу,  назначает  своих  мировых посредников в течение двух
месяцев после того,  как настоящая Конвенция вступит  в  силу  для
этого государства.
 
     2. Мировые  посредники  должны быть лицами,  которые занимают
или занимали высокие государственные  или  международные  посты  и
обладают   признанной  компетентностью  в  области  международного
права, международных отношений или урегулирования споров.
 
     3. Мировые  посредники  назначаются  на  шестилетний  срок  с
возможностью   назначения   на  новый  срок.  Они  не  могут  быть
отстранены от своих обязанностей  назначившим  их  государством  в
течение срока их полномочий. В случае кончины мирового посредника,
его отставки или невозможности,  признанной Президиумом, выполнять
свои функции соответствующее государство назначает нового мирового
посредника;  срок  полномочий  нового  мирового  посредника  равен
оставшемуся сроку полномочий его предшественника.
 
     4. По  истечении  срока  своих  полномочий мировые посредники
продолжают разбирательства по делам,  которые уже находятся на  их
рассмотрении.
 
     5. Фамилии мировых посредников сообщаются Секретарю,  который
включает  их  в  список,  передаваемый   Секретариату   СБСЕ   для
препровождения государствам - участникам СБСЕ.
 
                             Статья 4
 
                       Назначение арбитров
 
     1. Каждое   государство   -   участник   настоящей  Конвенции
назначает в течение двух месяцев после вступления ее в силу одного
арбитра  и  одного  заместителя  арбитра,  которые  могут  быть ее
гражданами или гражданами любого другого государства  -  участника
СБСЕ.   Государство,   которое   становится  участником  настоящей
Конвенции после ее вступления в силу,  назначает своего арбитра  и
его  заместителя в течение двух месяцев после вступления настоящей
Конвенции в силу для этого государства.
 
     2. Арбитры и их заместители  должны  обладать  квалификацией,
необходимой  для  назначения  в  своих  странах  на  самые высокие
должности в  судебных  органах,  или  быть  юристами,  обладающими
признанной компетентностью в области международного права.
 
     3. Арбитры и их заместители назначаются на срок в шесть лет с
возможностью назначения на  еще  один  срок.  Они  не  могут  быть
отстранены     от     своих     обязанностей     назначившим    их
государством-участником до истечения срока их полномочий. В случае
кончины  арбитра,  его  отставки  или невозможности выполнять свои
обязанности,  признанных Президиумом,  арбитра заменяет его или ее
заместитель.
 
     4. В  случае  кончины  арбитра  и его или ее заместителя,  их
отставки или невозможности ими выполнять свои функции, и этот факт
признан Президиумом,  производятся новые назначения в соответствии
с пунктом 1.  Новый арбитр и его или ее заместитель назначаются на
оставшийся срок полномочий своих предшественников.
 
     5. Регламент  Суда может предусматривать частичное обновление
состава арбитров и их заместителей.
 
     6. По истечении срока  своих  полномочий  арбитры  продолжают
заниматься разбирательством по делам,  которые уже находятся на их
рассмотрении.
 
     7. Фамилии арбитров сообщаются Секретарю, который включает их
в   список,  передаваемый  Секретариату  СБСЕ  для  препровождения
государствам - участникам СБСЕ.
 
                             Статья 5
 
              Независимость членов Суда и Секретаря
 
     Мировые посредники,  арбитры  и  Секретарь   выполняют   свои
функции  абсолютно  независимо.  Перед вступлением в должность они
делают  заявление  о  том,  что  будут  выполнять   свои   функции
беспристрастно и добросовестно.
 
                             Статья 6
 
                     Привилегии и иммунитеты
 
     Мировые посредники, арбитры, Секретарь, а также представители
и поверенные  сторон  в  споре  пользуются  при  исполнении  своих
обязанностей  на  территории  государств  -  участников  настоящей
Конвенции привилегиями  и  иммунитетами,  предоставляемыми  лицам,
связанным с Международным Судом.
 
                             Статья 7
 
                          Президиум Суда
 
     1. Президиум   Суда   состоит  из  Председателя,  Заместителя
председателя и трех других членов.
 
     2. Председатель Суда избирается членами  Суда  из  их  числа.
Председатель председательствует в Президиуме.
 
     3. Мировые посредники и арбитры избирают из своего состава по
два члена Президиума и по два их заместителя.
 
     4. Президиум избирает Заместителя председателя из числа своих
членов. Заместителем председателя является мировой посредник, если
Председателем  является  арбитр,  и  арбитр,  если   Председателем
является мировой посредник.
 
     5. Порядок   выбора   Председателя,  а  также  других  членов
Президиума и их заместителей устанавливается Регламентом Суда.
 
                             Статья 8
 
                    Процедура принятия решений
 
     1. Решения  Суда  принимаются  большинством  голосов  членов,
участвующих    в    голосовании.   Воздержавшиеся   не   считаются
участвующими в голосовании.
 
     2. Решения Президиума принимаются  большинством  голосов  его
членов.
 
     3. Решения  Примирительных  комиссий и Арбитражных трибуналов
принимаются большинством  голосов  их  членов,  которые  не  могут
воздерживаться при голосовании.
 
     4. Если      голоса      разделяются      поровну,      голос
председательствующего является решающим.
 
                             Статья 9
 
                            Секретарь
 
     Суд назначает своего  Секретаря  и  может  принять  меры  для
назначения   других   должностных  лиц,  которые  могут  оказаться
необходимыми.  Положение о  персонале  Канцелярии  разрабатывается
Президиумом и  принимается государствами-участниками,  являющимися
сторонами в настоящей Конвенции.
 
                            Статья 10
 
                       Местопребывание Суда
 
     1. Местопребыванием Суда является город Женева.
 
     2. По просьбе сторон в споре и  с  согласия  Президиума  Суда
Примирительная  комиссия  или Арбитражный трибунал могут проводить
заседания в другом месте.
 
                            Статья 11
 
                          Регламент Суда
 
     1. Суд  принимает  свой  Регламент,  подлежащий   утверждению
государствами-участниками, являющимися   сторонами   в   настоящей
Конвенции.
 
     2. В Регламенте Суда устанавливаются,  в  частности,  правила
процедуры,  которым  должны  следовать  Примирительные  комиссии и
Арбитражные  трибуналы,  создаваемые   во   исполнение   настоящей
Конвенции. Регламент определяет, от каких из этих правил стороны в
споре не могут отступать по договоренности.
 
                            Статья 12
 
                          Рабочие языки
 
     В Регламенте  Суда  устанавливаются   правила   использования
языков.
 
                            Статья 13
 
                       Финансовый протокол
 
     С учетом  положений  Статьи  17  все расходы суда покрываются
государствами -  участниками  настоящей  Конвенции.  Положения  об
исчислении  расходов;  составлении  и утверждении годового бюджета
Суда;  распределении расходов между  государствами  -  участниками
настоящей Конвенции;  ревизии  счетов  Суда и о связанных вопросах
содержатся в Финансовом протоколе,  который будет принят Комитетом
старших должностных лиц. Государство, ставшее участником настоящей
Конвенции, обязано выполнять этот Протокол.
 
                            Статья 14
 
                       Периодический доклад
 
     Президиум ежегодно представляет  Совету  СБСЕ  через  Комитет
старших  должностных  лиц  доклад  о деятельности в соответствии с
настоящей Конвенцией.
 
                            Статья 15
 
        Уведомление о просьбах о примирении или арбитраже
 
     Секретарь Суда направляет  Секретариату  СБСЕ  уведомления  о
всех  просьбах о примирении или арбитраже для немедленной передачи
государствам - участникам СБСЕ.
 
                            Статья 16
 
                Поведение сторон - временные меры
 
     1. В ходе разбирательства стороны в споре  воздерживаются  от
любых  действий,  которые могут обострить положение или затруднить
урегулирование спора или помешать его урегулированию.
 
     2. Примирительная комиссия может обратить внимание  сторон  в
споре, переданном на ее рассмотрение, на меры, которые эти стороны
могли бы предпринять,  с тем чтобы не допустить  обострения  спора
или осложнения его урегулирования.
 
     3. Арбитражный  трибунал,  созданный  для  какого-либо спора,
может указать временные меры,  которые надлежит принять сторонам в
споре согласно положениям пункта 4 Статьи 26.
 
                            Статья 17
 
                        Судебные издержки
 
     Стороны в  споре и любая вступившая в дело сторона несут свои
собственные судебные издержки.
 
                      Глава II. КОМПЕТЕНЦИЯ
 
                            Статья 18
 
                 Компетенция Комиссии и Трибунала
 
     1. Любое государство -  участник  настоящей  Конвенции  может
передать  на  рассмотрение  Примирительной  комиссии  любой спор с
другим  государством-участником, который  не  был  урегулирован  в
разумный период времени путем переговоров.
 
     2. Споры  могут  передаваться в Арбитражный трибунал согласно
условиям, предусмотренным в Статье 26.
 
                            Статья 19
 
          Сохранение существующих средств урегулирования
 
     1. Примирительная   комиссия   или   Арбитражный    трибунал,
создаваемые   для  какого-либо  спора,  не  предпринимают  никаких
дальнейших действий в случае:
 
     a) если до передачи в Комиссию или в Трибунал  спор  уже  был
передан  в  какой-либо суд  или  трибунал,  юрисдикцию  которого в
отношении данного спора стороны в нем юридически обязаны признать,
или если такой орган уже вынес решение по существу данного спора;
 
     b) если  стороны  в  споре  заранее  признали  исключительную
юрисдикцию судебного органа, иного, чем Трибунал, в соответствии с
настоящей  Конвенцией,  который  обладает юрисдикцией для принятия
имеющего обязательную силу решения  в  отношении  переданного  ему
спора,   либо   если  стороны  в  нем  договорились  стремиться  к
урегулированию спора исключительно иными средствами.
 
     2. Примирительная   комиссия,   созданная   для   спора,   не
предпринимает   никаких   дальнейших  действий,  даже  если  после
передачи ей данного спора одна или  все  стороны  направляют  этот
спор   в  какой-либо  суд  или  трибунал,  юрисдикцию  которого  в
отношении данного спора стороны в нем юридически обязаны признать.
 
     3. Примирительная комиссия  откладывает  рассмотрение  спора,
если  этот  спор  был  передан  другому  органу,  который обладает
компетенцией формулировать предложения в отношении данного  спора.
Если  такие  ранее предпринятые усилия не привели к урегулированию
спора,  Комиссия возобновляет свою работу по  просьбе  сторон  или
одной  из сторон в споре при условии соблюдения положений пункта 1
Статьи 26.
 
     4. Государство  может  в   момент   подписания,   ратификации
настоящей  Конвенции  или присоединения к ней сделать оговорку для
обеспечения  совместимости   создаваемого   настоящей   Конвенцией
механизма    урегулирования    споров    с    другими   средствами
урегулирования  споров,  вытекающими  из  применимых   к   данному
государству международных обязательств.
 
     5. Если  в какой-либо момент стороны достигают урегулирования
своего  спора,  Комиссия  или  Трибунал  снимают   этот   спор   с
рассмотрения  по  получении  от  всех  сторон  в  нем  письменного
подтверждения того, что они достигли урегулирования данного спора.
 
     6. В случае разногласия между сторонами в споре  в  отношении
компетенции  Комиссии  или  Трибунала вопрос разрешается Комиссией
или Трибуналом.
 
                      Глава III. ПРИМИРЕНИЕ
 
                            Статья 20
 
            Просьба о создании Примирительной комиссии
 
     1. Любое государство -  участник  настоящей  Конвенции  может
подать  Секретарю  заявление  с просьбой о создании Примирительной
комиссии для спора между ним и другим государством-участником  или
несколькими  государствами-участниками.  Заявление Секретарю может
быть   также    подано    совместно    двумя    или    несколькими
государствами-участниками.
 
     2. Просьба  о  создании  Примирительной  комиссии  может быть
также представлена  по  соглашению  между  двумя  или  несколькими
государствами-участниками,  либо   между   одним  или  несколькими
государствами-участниками  и   одним   или   несколькими   другими
государствами  -  участниками СБСЕ.  Такое соглашение доводится до
сведения Секретаря.
 
                            Статья 21
 
                 Создание Примирительной комиссии
 
     1. Каждая  сторона  в  споре  назначает  из  списка   мировых
посредников,  составленного  в  соответствии со Статьей 3,  одного
мирового посредника в состав Комиссии.
 
     2. Когда сторонами в одном и том же споре являются более двух
государств, государства, отстаивающие одни и те же интересы, могут
договориться о назначении одного общего мирового  посредника.  При
отсутствии  такой  договоренности  каждая  из  двух сторон в споре
назначает  одинаковое  число  мировых  посредников,   которое   не
превышает максимального их числа, устанавливаемого Президиумом.
 
     3. Каждое   государство,   являющееся   стороной   в   споре,
переданном Примирительной комиссии,  и не являющееся участником  в
настоящей  Конвенции,  может  назначить  какое-либо  лицо в состав
Комиссии либо  из  списка  мировых  посредников,  составленного  в
соответствии  с  положениями  Статьи 3,  либо из числа других лиц,
которые являются гражданами какого-либо из государств - участников
СБСЕ.  В  этом  случае,  для целей рассмотрения спора,  такие лица
имеют те же права и обязанности,  что и другие члены Комиссии. Они
выполняют свои   функции   абсолютно   независимо  и,  прежде  чем
приступить к работе в Комиссии,  делают заявление, предусмотренное
в Статье 5.
 
     4. По получении заявления или соглашения, посредством которых
государства,  являющиеся  сторонами  в   споре,   просят   создать
Примирительную  комиссию,  Председатель Суда проводит консультации
со сторонами в споре относительно остальных членов Комиссии.
 
     5. Президиум назначает еще трех мировых посредников в  состав
Комиссии.  Президиум  может  увеличить  или сократить их число при
условии,  что  оно  остается  нечетным.  Члены  Президиума  и   их
заместители,  которые значатся в списке мировых посредников, могут
быть назначены в состав Комиссии.
 
     6. Комиссия избирает своего  Председателя  из  числа  членов,
назначенных Президиумом.
 
     7. В Регламенте Суда устанавливаются процедуры, применяемые в
том случае,  если в начале или в ходе  разбирательства  одному  из
членов, назначенных в состав Комиссии, заявлен отвод  либо если он
не может или отказывается работать в Комиссии.
 
     8. Любой  вопрос  относительно  применения  настоящей  Статьи
решается Президиумом в качестве предварительного вопроса.
 
                            Статья 22
 
            Процедура создания Примирительной комиссии
 
     1. Если    просьба   о   создании   Примирительной   комиссии
представлена в виде заявления,  то в заявлении указывается предмет
спора,  сторона  или  стороны,  против  которой  или  которых  оно
направлено, и фамилия мирового посредника или мировых посредников,
назначенных обратившейся с таким заявлением стороной или сторонами
в  споре.  В   заявлении   также   кратко   указываются   средства
урегулирования, которые использовались ранее.
 
     2. По получении заявления Секретарь уведомляет другую сторону
или стороны в споре,  которые упомянуты  в  заявлении.  В  течение
пятнадцати  дней после получения такого уведомления другая сторона
или стороны  в  споре  назначают  по  своему  усмотрению  мирового
посредника  или  мировых  посредников  в  состав Комиссии.  Если в
течение этого  периода  одна  или  несколько  сторон  в  споре  не
назначили  члена  или  членов  Комиссии,  которых  они имеют право
назначить,   Президиум   назначает   необходимое   число   мировых
посредников.   Такие  назначения  производятся  из  числа  мировых
посредников,  назначенных в соответствии со Статьей 3 стороной или
каждой из участвующих в споре сторон,  либо,  если эти стороны еще
не назначили  мировых  посредников,  -  из  числа  других  мировых
посредников, не назначенных другой стороной или сторонами в споре.
 
     3. Если    просьба   о   создании   Примирительной   комиссии
представлена по соглашению,  то в соглашении  указывается  предмет
спора.   При   отсутствии  согласия,  полностью  или  частично,  в
отношении предмета спора каждая из сторон  в  нем  может  изложить
свою позицию относительно предмета спора.
 
     4. Одновременно с представлением сторонами просьбы о создании
Примирительной комиссии по соглашению, каждая из сторон доводит до
сведения   Секретаря   фамилию  мирового  посредника  или  мировых
посредников, которых она назначила в состав Комиссии.
 
                            Статья 23
 
                       Процедура примирения
 
     1. Примирительное       разбирательство        осуществляется
конфиденциально,   и   все   стороны  в  споре  имеют  право  быть
заслушанными.  С учетом положений Статей 10 и 11 и Регламента Суда
Примирительная комиссия после проведения консультаций со сторонами
в споре определяет процедуру.
 
     2. С согласия сторон в споре  Примирительная  комиссия  может
предложить  любому  государству  -  участнику настоящей Конвенции,
заинтересованному   в   урегулировании   спора,   участвовать    в
разбирательстве.
 
                            Статья 24
 
                         Цель примирения
 
     Примирительная комиссия  оказывает  помощь сторонам в споре в
поисках урегулирования в соответствии с международным правом и  их
обязательствами в рамках СБСЕ.
 
                            Статья 25
 
                       Результат примирения
 
     1. Если  в  ходе  разбирательства  стороны  в  споре придут с
помощью    Примирительной     комиссии     к     взаимоприемлемому
урегулированию,  то  они  включают  условия этого урегулирования в
резюме  выводов,  подписываемое  их  представителями   и   членами
Комиссии.    С   подписанием   этого   документа   разбирательство
завершается.  Совет СБСЕ через  Комитет  старших  должностных  лиц
ставится в известность об успешном исходе примирения.
 
     2. Если  Примирительная  комиссия  сочтет,  что  изучены  все
аспекты спора и все возможности  поиска  решения,  она  составляет
заключительный  доклад.  В докладе излагаются предложения Комиссии
по мирному урегулированию спора.
 
     3. Доклад  Примирительной  комиссии  доводится  до   сведения
сторон в споре, которые располагают тридцатидневным сроком для его
изучения и для сообщения Председателю Комиссии о  том,  готовы  ли
они согласиться с предлагаемым урегулированием.
 
     4. Если  одна из сторон в споре не соглашается с предлагаемым
урегулированием,  то другая сторона или стороны более  не  связаны
своим согласием на него.
 
     5. Если  по  истечении  срока,  установленного  в  пункте  3,
стороны в споре не  согласились  с  предлагаемым  урегулированием,
доклад  направляется Совету СБСЕ через Комитет старших должностных
лиц.
 
     6. Кроме того,  составляется доклад,  который предусматривает
незамедлительное  уведомление  Совета  СБСЕ  через Комитет старших
должностных лиц об обстоятельствах, при которых какая-либо сторона
не  является  на  процедуру  примирения  или отказывается от такой
процедуры после того, как она началась.
 
                        Глава IV. АРБИТРАЖ
 
                            Статья 26
 
            Просьба о создании Арбитражного трибунала
 
     1. Просьба об  арбитраже  может  быть  представлена  в  любой
момент  по  соглашению между двумя или несколькими государствами -
участниками настоящей Конвенции или между  одним  или  несколькими
государствами  -  участниками  настоящей  Конвенции  и  одним  или
несколькими другими государствами - участниками СБСЕ.
 
     2. Государства - участники настоящей Конвенции могут в  любое
время посредством уведомления, направляемого Депозитарию, заявить,
что они,  ipso  facto,  и  без  специального  соглашения  признают
обязательной   юрисдикцию   Арбитражного   трибунала  при  условии
взаимности.  Такое заявление может быть  сделано  без  ограничения
срока или на определенный срок.  Оно может распространяться на все
споры или исключать споры,  касающиеся территориальной целостности
государства,  его  национальной обороны,  права на суверенитет над
территорией суши или одновременных притязаний  на  юрисдикцию  над
другими районами.
 
     3. Просьба   об  арбитраже  против  государства  -  участника
настоящей  Конвенции,  сделавшего  заявление,  предусмотренное   в
пункте  2,  может  быть  представлена  в  виде  заявления  на  имя
Секретаря только по истечении тридцати дней после того, как доклад
Примирительной  комиссии,  которая рассматривала данный спор,  был
передан Совету СБСЕ в соответствии с положениями пункта  5  Статьи
25.
 
     4. При  передаче спора на рассмотрение Арбитражного трибунала
в соответствии с настоящей Статьей Трибунал может на основе  своих
полномочий  или по просьбе одной из сторон или всех сторон в споре
указать временные меры,  которые надлежит принять сторонам в споре
во  избежание  обострения  спора,  осложнения  поиска  решения или
возможности того,  что из-за поведения одной или нескольких сторон
в   споре  окажется  невозможным  обеспечить  исполнение  решения,
которое может быть вынесено Трибуналом.
 
                            Статья 27
 
             Возбуждение дела в Арбитражном трибунале
 
     1. Если просьба об арбитраже представлена по соглашению, то в
нем указывается предмет спора.  При отсутствии согласия, полностью
или частично,  в отношении предмета спора каждая из сторон  в  нем
может изложить свою позицию в отношении предмета спора.
 
     2. Если  просьба  об арбитраже представлена в виде заявления,
то в  нем  указывается  предмет  спора,  государство-участник  или
участники в настоящей Конвенции,  против которых оно направлено, а
также основные факты и правовые нормы,  лежащие в его  основе.  По
получении  заявления  Секретарь  незамедлительно  уведомляет о нем
другие государства-участники  или  стороны,  которые  упомянуты  в
заявлении.
 
                            Статья 28
 
                 Создание Арбитражного трибунала
 
     1. По приставлении просьбы об арбитраже создается Арбитражный
трибунал.
 
     2. Арбитры,  назначаемые сторонами в споре в соответствии  со
Статьей 4, являются ex officio членами Трибунала. Когда более двух
государств являются сторонами в одном и том же споре, государства,
отстаивающие   одни   и  те  же  интересы,  могут  договориться  о
назначении одного общего арбитра.
 
     3. Президиум  назначает  из  арбитров  в   состав   Трибунала
определенное  число  членов  таким  образом,  чтобы  число членов,
назначенных  Президиумом,  по  крайней  мере  на  одного  человека
превышало   число   членов  ex  officio.  Члены  Президиума  и  их
заместители,  фамилии которых значатся в  списке  арбитров,  могут
быть назначены в состав Трибунала.
 
     4. Если  член  ex  officio  не  может участвовать или ранее в
каком-либо качестве участвовал в слушаниях по делу, вытекающему из
спора,  переданного в Трибунал,  то место этого члена занимает его
или  ее  заместитель.  Если  заместитель  находится  в  таком   же
положении, то заинтересованное государство назначает другого члена
для  рассмотрения  данного  спора  в  соответствии  с  порядком  и
условиями, предусмотренными в пункте 5. При возникновении сомнения
относительно  способности  одного  из  членов  или  его   или   ее
заместителя  участвовать  в  работе  Трибунала,  решение  по этому
вопросу принимает Президиум.
 
     5. Любое государство, являющееся стороной в споре, переданном
в  Арбитражный  трибунал,  и  не  являющееся  участником настоящей
Конвенции, может назначить по своему усмотрению в состав Трибунала
какое-либо   лицо   либо   из  списка  арбитров,  составленного  в
соответствии с положениями Статьи 4,  либо из  числа  других  лиц,
являющихся  гражданами  какого-либо  государства - участника СБСЕ.
Любое  назначенное  таким  образом   лицо   должно   удовлетворять
условиям,  предусмотренным  в  пункте  2  Статьи  4,  и  для целей
рассмотрения данного спора оно имеет те же  права  и  обязанности,
что  и  другие  члены  Трибунала.  Это лицо выполняет свои функции
абсолютно независимо  и прежде чем приступить к работе в Трибунале
делает заявление, предусмотренное в Статье 5.
 
     6. Трибунал  назначает  своего  Председателя из числа членов,
назначенных Президиумом.
 
     7. В случае,  если  один  из  членов  Трибунала,  назначенный
Президиумом,  не может участвовать в разбирательстве,  этого члена
заменяют другим членом только в том  случае,  если  число  членов,
назначенных Президиумом,  стало меньше числа членов ex officio или
числа членов,  назначенных сторонами  в  споре  в  соответствии  с
пунктом 5. В этом случае Президиум назначает одного или нескольких
новых членов в соответствии с пунктами 3 и 4 настоящей Статьи.
 
     При назначении  одного  или  нескольких  новых  членов  новый
Председатель   не  избирается,  если  только  член  Трибунала,  не
способный   исполнять   свои   обязанности,   сам   не    является
Председателем.
 
                            Статья 29
 
                       Процедура арбитража
 
     1. Все  стороны  в споре имеют право быть заслушанными в ходе
арбитражного разбирательства,  которое должно  отвечать  принципам
справедливого   судебного  процесса.  Разбирательство  состоит  из
письменного и устного производства.
 
     2. Арбитражный трибунал обладает по отношению  к  сторонам  в
споре   полномочиями   по   установлению   фактов   и   проведению
расследований, необходимыми ему для выполнения своих задач.
 
     3. Любое государство - участник СБСЕ,  которое  считает,  что
решение  Трибунала  может  затронуть  его особый интерес правового
характера,  может  в  течение  пятнадцати  дней   после   передачи
уведомления   Секретариатом  СБСЕ  согласно  Статье  15  направить
Секретарю просьбу о вступлении в дело. Эта просьба незамедлительно
препровождается  сторонам  в  споре  и  в Трибунал,  созданный для
данного спора.
 
     4. Если вступающее в дело  государство  установит  наличие  у
себя  такого  интереса,  оно  получает  разрешение  участвовать  в
разбирательстве в той мере,  в какой это может быть необходимо для
защиты  такого  интереса.  Соответствующая часть решения Трибунала
имеет  обязательную  силу   для   данного   вступившего   в   дело
государства.
 
     5. Сторонам  в споре предоставляется тридцатидневный срок для
того,  чтобы направить  в  Трибунал  свои  замечания  относительно
просьбы   о   вступлении   в  дело.  Трибунал  выносит  решение  о
приемлемости такой просьбы.
 
     6. Слушания в Трибунале проходят in camera,  если Трибунал не
принимает иное решение по просьбе сторон в споре.
 
     7. В  случае,  если  одна  или  несколько  сторон  в споре не
являются в Трибунал,  то другая или другие  стороны  в  нем  могут
обратиться в Трибунал с просьбой решить вопрос в ее или их пользу.
В этом случае Трибунал выносит решение,  предварительно убедившись
в  наличии  у  него соответствующей компетенции и в обоснованности
претензии стороны или сторон, участвующих в разбирательстве.
 
                            Статья 30
 
                  Функция Арбитражного трибунала
 
     Функция Арбитражного трибунала состоит в  том,  чтобы  решать
переданные ему споры в соответствии с международным правом. Данное
положение не ограничивает права Трибунала разрешать дело ex  aequo
et bono при согласии на это сторон в споре.
 
                            Статья 31
 
                       Арбитражное решение
 
     1. В  решении  Арбитражного  трибунала  должны быть приведены
соображения, на которых оно основано.  Если решение, в целом или в
части, не выражает единогласного мнения членов Трибунала, то любой
член Арбитражного трибунала имеет право  представить  свое  особое
мнение или заявить о несогласии.
 
     2. С  учетом пункта 4 Статьи 29 решение Трибунала обязательно
только для сторон  в  споре  и  в  отношении  дела,  которого  оно
касается.
 
     3. Решение  является окончательным и обжалованию не подлежит.
Вместе с тем стороны в споре или одна из сторон могут обратиться в
Трибунал  с  просьбой  дать  толкование своего решения в том,  что
касается его смысла или сферы применения.  Если стороны в споре не
договорятся об ином,  такая просьба представляется не позднее, чем
через  шесть  месяцев  после  сообщения  решения.   По   получении
замечаний  сторон  в  споре  Трибунал в кратчайшие возможные сроки
дает свое толкование.
 
     4. Просьба о пересмотре решения может  быть  подана  лишь  на
основании  вновь  открывшихся  обстоятельств,  которые  по  своему
характеру могут оказать решающее влияние на исход дела  и  которые
при  вынесении  решения не были известны ни Трибуналу,  ни стороне
или сторонам в споре,  требующим пересмотра.  Просьба о пересмотре
должна быть представлена не позднее, чем через шесть месяцев после
выяснения новых обстоятельств.  По истечении  десяти  лет  с  даты
принятия решения никакие просьбы о пересмотре подаваться не могут.
 
     5. По  мере возможности рассмотрение просьбы о толковании или
о пересмотре решения должны осуществляться тем Трибуналом, который
вынес  данное решение.  Если Президиум сочтет это невозможным,  то
создается новый Трибунал в соответствии с положениями Статьи 28.
 
                            Статья 32
 
                 Публикация арбитражного решения
 
     Решение публикуется   Секретарем.   Его   заверенная    копия
направляется  сторонам в споре и Совету СБСЕ через Комитет старших
должностных лиц.
 
                Глава V. ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ
 
                            Статья 33
 
                  Подписание и вступление в силу
 
     1. Настоящая Конвенция открыта для подписания государствами -
участниками   СБСЕ   до   31   марта  1993  года  в  штаб-квартире
правительства Швеции. Она подлежит ратификации.
 
     2. Государства  -  участники  СБСЕ,  которые   не   подписали
настоящую Конвенцию, могут впоследствии присоединиться к ней.
 
     3. Настоящая Конвенция вступает в силу через два месяца после
даты сдачи на хранение  двенадцатой  ратификационной  грамоты  или
документа о присоединении.
 
     4. Для  каждого  государства,  которое ратифицирует настоящую
Конвенцию  или  присоединяется  к  ней  после  сдачи  на  хранение
двенадцатой ратификационной грамоты или документа о присоединении,
Конвенция вступает в силу через два месяца после сдачи на хранение
его ратификационной грамоты или документа о присоединении.
 
     5. Депозитарием  настоящей  Конвенции  является правительство
Швеции.
 
                            Статья 34
 
                             Оговорки
 
     В отношении настоящей Конвенции не может быть сделано никаких
оговорок, помимо тех, которые в ней прямо разрешаются.
 
                            Статья 35
 
                             Поправки
 
     1. Поправки   к  настоящей  Конвенции  должны  приниматься  в
соответствии со следующими пунктами.
 
     2. Поправки к настоящей Конвенции  могут  предлагаться  любым
государством,    являющимся    ее   участником,   и   направляются
Депозитарием  в  Секретариат  СБСЕ  для  передачи  государствам  -
участникам СБСЕ.
 
     3. Если Совет СБСЕ принимает предлагаемый текст поправки,  то
этот текст направляется  Депозитарием  государствам  -  участникам
настоящей   Конвенции  для  получения  их  согласия  в  рамках  их
соответствующих конституционных требований.
 
     4. Любая такая поправка вступает в  силу  на  тридцатый  день
после  того,  как  все государства - участники настоящей Конвенции
уведомят Депозитария о своем согласии с ней.
 
                            Статья 36
 
                            Денонсация
 
     1. Любое государство - участник настоящей Конвенции  может  в
любое   время   денонсировать   настоящую   Конвенцию  посредством
направления Депозитарию уведомления.
 
     2. Такая денонсация вступает в силу через  один  год  с  даты
получения уведомления Депозитарием.
 
     3. Настоящая Конвенция,  тем не менее, продолжает применяться
для денонсирующей  стороны  в  отношении  разбирательств,  которые
проходят   во   время   вступления   денонсации   в   силу.  Такие
разбирательства продолжаются до их завершения.
 
                            Статья 37
 
                     Уведомления и сообщения
 
     Уведомления и    сообщения,    направляемые     Депозитарием,
передаются  Секретарю  и Секретариату СБСЕ для дальнейшей передачи
государствам - участникам СБСЕ.
 
                            Статья 38
 
         Государства, не являющиеся участниками Конвенции
 
     В соответствии с  международным  правом  подтверждается,  что
ничто   в  настоящей  Конвенции  не  может  быть  истолковано  как
создающее какие-либо обязанности или обязательства для  государств
-  участников  СБСЕ,  которые  не являются участниками в настоящей
Конвенции,  если только это специально не предусматривается и если
такие  государства  не дают свое ясно выраженное согласие на это в
письменной форме.
 
                            Статья 39
 
                       Переходные положения
 
     1. Суд в течение четырех месяцев после  вступления  настоящей
Конвенции  в  силу избирает Президиум,  принимает свой Регламент и
назначает Секретаря в соответствии с положениями Статей 7, 9 и 11.
Правительство страны,  принимающей  Суд,  совместно с Депозитарием
принимает необходимые меры.
 
     2. До   назначения   Секретаря   обязанности   Секретаря    в
соответствии  с  пунктом 5 Статьи 3 и пунктом 7 Статьи 4 исполняет
Депозитарий.
 
     Совершено в   г.   Стокгольм   на   английском,    испанском,
итальянском,  немецком,  русском и французском языках,  причем все
шесть текстов имеют одинаковую силу, 15 декабря 1992 года.




 

 

попередній документ наступний документ
архів-2005
Партнеры


Правовые ресурсы